В Ужгороді презентували міжнародний проект CAPINFOOD

В Ужгороді відбулася прес-конференція організаторів міжнародного семінару проекту CAPINFOOD в Україні. Йдеться про впровадження проекту та його головну мету – сприяння інноваціям та підприємництву у харчовому секторі південної та східної Європи. А також підвищення обізнаності громадськості та забезпечення сприятливих умов для інноваційної діяльності у харчовому секторі південної та східної Європи шляхом багатостороннього співробітництва.

Надія Бойко, керівник проекту, доктор біологічних наук, професор розповіла, що сьогодні в Ужгороді у рамках проекту зібралися представники науки, підприємці, експерти, політики обговорити можливу співпрацю, використовуючи новітні технології, які розробляються за рубежем та в Україні і які нескладно запровадити у технологічне виробництво. «Ми зацікавлені в інноваціях та досягненні реальних результатів, - каже Надія Бойко. - Сьогодні ми представили стратегію, як будемо сприяти комунікації науки, бізнесу, закордонних підприємств. Крім того, на семінарі будуть продемонстровані напрацювання окремих організацій, так звані кращі практики». За словами Надії Бойко, партнерами CAPINFOOD є представники Бельгії, Італії, Угорщини, Сербії, Румунії, Болгарії, Греції, Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, а також і Україна як 10 % партнер угорської неприбуткової компанії Campden, тобто в проекті приймають участь країни Західної і майже всієї південно-східної Європи. Сам проект полягає у тому, як створити середовище, сприятливе для запуску нових практичних ідей і, зокрема, навчити науковців, як впроваджувати їхні напрацювання у виробництво.

Богдан Шпільман, представник національного контактного пункту програми «Горизонт 2020» з пріоритету “Здоров’я” додав, що CAPINFOOD є науково прикладним проектом, який розробляє рекомендації для ведення діалогу для налагодження співпраці у сфері здорової їжі, продуктів харчування у південно-східній Європі. «Ті рекомендації допоможуть вирішити наші проблемні моменти у сфері контактів між наукою, бізнесом та владою, - каже Богдан Шпільман. – Сьогодні ми презентували кращі практики і започаткували майбутній стабільний діалог між виробниками, науковцями та представниками влади як на Закарпатті, так і в Україні. Європа теж сьогодні переживає кризу, і не може дозволити собі вкладати кошти тільки в «суху» науку. Необхідно вкладати гроші у практичну науку». За словами Богдана Шпільмана, інноваційні напрацювання націлені на малий та середній бізнес, який якраз добре розвинутий на Закарпатті. «Наші люди дуже працьовиті, можуть запропонувати і здорову їжу і зелений туризм, є чимало ідей для спільних з наукою бізнес проектів», - каже експерт.

Алоїз Бомба та Норберт Бомба, представники СLS (Cassovia Life Sciences, Словаччина) розповіли про свою організацію, яка є недержавною науковою асоціацією, що займається інноваціями та дослідженнями у медицині. За словами Алоїза Бомби, в рамках лабораторії, їхні експерти проводять серйозні експерименти та накопичують науковий потенціал не тільки для Словаччини, але й для усієї європейської спільноти. Саме СLS є регіональним центром для співпраці з прикордонними регіонами України (Ужгород) та північної Угорщини. «Ми повинні використати такий потенціал, - зауважила Надія Бойко. – І водночас покращити наші шанси участі у програмі «Горизонт 2020»: СLS – це ідеальне інструмент для проведення найсучасніших досліджень, обміну студентів, підтримки українського та словацького бізнесу». Більш глобальним у цьому плані є SEE форум, що є прямим наслідком і результатом реалізації проекту CAPINFOOD, а також такі мережі як Fine Food Cluster ініціатива та інші, представлені сьогодні для нашої аудиторії Др. Андраш Себок (компанія Campden в Угорщині) і Др. Ксавієр Гелінк (Гентський університет в Бельгії).

Мирослава Лендьел, професор, в.о. проректора УжНУ зазначила: «Майбутнє університету залежатиме від нашої інноваційності в освітянській сфері. Необхідно створити умови для того, щоб наші студенти, викладачі були більш мобільними. Використовуючи і бізнес, і виробництво, ми будемо надавати всю можливу допомогу, щоб більше сприяти науковцям». І додала, що українські вчені часто не використовують європейські програми, які існують у чималій кількості, а часто очікують премії, державні програми тощо, не виявляючи при цьому жодної активності чи ініціативи.

Марина Гороховатська, представник Президії НАН України зазначила, що поєднання освітнього процесу з науковим, звідки наука бере нову генерацію, є дуже важливим. За її словами, науковців поки що зупиняє відсутність закону про інновацію та інноваційну діяльність. «Поняття «технологічна платформа» немає жодного, - каже Марина Гороховатська. – сподіваємося, що закон про інновації доведуть до пуття і приймуть. Ми повинні розуміти, як в правовому полі працювати з бізнесом. Чимало підприємств використовують технології і обладнання, створені за кордоном, натомість є багато якісних розробок наших науковців».

Як зазначалось на прес-конференції, у рамках проекту CAPINFOOD досягнуто угоди про впровадження інновацій з 15 підприємствами, які займаються виробництвом харчових продуктів, зокрема, хліба, сиру, яблук, вина тощо і зеленим туризмом. Є багато цікавих місцевих ідей, зокрема, створення електронного ресурсу - композиційної бази даних харчових продуктів України. Як зазначали на прес-конференції організатори, науковцям треба бути готовим до діалогу з бізнесом. Україна зараз має всі шанси бути справді інноваційною, особливо Закарпаття, розташоване на кордонах з європейськими державами.