Закарпатські науковці радіють новому телескопу
«Інформований, отже озброєний. Особливо, у теперішніх умовах, коли будь-які стратегічні відомості на часі», - так відповів на запитання: «Яка користь нині від спостереження небесних об’єктів?» - Віктор Кудак – молодший науковий співробітник лабораторії космічних досліджень Фізичного факультету УжНУ. Щоправда, констатував: грошей на подібне – наразі нема. І не тільки на це, але й на ремонт приміщень, де працюють астрономи, тим паче, на закупівлю відповідної техніки та її експлуатацію.
«Ремонт даху адміністративної споруди на вулиці Далекій Ужгорода – здійснили, а самі кабінети – ні. І, хоча у порівнянні із заснуванням закладу у 60-их штат зменшився у тричі (наразі тут працює до десяти фахівців), все ж про будівлю не варто забувати».
В установі, як колись, так і тепер навчаються студенти, а спеціалісти обробляють одержані дані. Планують в майбутньому звести на території й планетарій для екскурсійного огляду. Звичайно, не за державний кошт. Проте, 10% гранту має профінансувати університет.
І хоча й обладнання на 90% морально-застаріле, все ж працювати є на чому. Зокрема, менше місяця тому одержали новий 40-см телескоп системи Нютона. І знову ж не за «бюджетні», а в рамках співпраці з мережею ISON. Встановили його в обсерваторії урочища Деренівка.
«Практично два тижні жили там, - розповів Віктор Ігорович. Трішки не пощастило – літо, ночі значно коротші за зимні. Що ж до апаратури, то з її допомогою можна побачити невеличкі фрагменти супутників та об’єкти, які досить важко досліджувати, бо вини є менш яскраві на зоряному небі. Також здатні відстежувати астероїди та малі космічні тіла. Робиться це з метою каталогізації об’єктів, відповідно, недопущення їх зіткнення, тобто забезпечення космічної безпеки. Ви ж розумієте у всесвіті є й військові супутники інших країн. Одержаними відомостями з нами іноземці ділитись не будуть. Хоча…самі винні…Питання – космосу, беззаперечно, не першорядні, але й не на останньому місці».
Нині науковці готові, як ніколи допомагати,зокрема, й службам безпеки, але все «впирається» у фінансування. Грошові паски давно затягнули, більшість закарпатських астрономів працює навіть не на півставки, практично – на голому ентузіазмі. Та чи це вихід? Враховуючи той факт, що медійну війну – програли агресору, варто, певно, задуматись над реабілітацією не лише на землі, але й на космічних просторах…
Ольга Сорочук