Угорці Закарпаття: культурна автономія, "подвійне життя" та болюче питання нацменшини краю
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, виступаючи минулого тижня в парламенті вперше після свого третього обрання на керівну посаду, говорив про гідність та вагомість угорців у євроспільноті.
Однак його виступ спричинив справжню хвилю емоцій і обговорення в Україні, зокрема на Закарпатті.
Саме тут мешкає найчисельніша в Україні угорська громада - близько 150 тис. осіб.
Пан Орбан згадав у своїй промові про закордонних угорців, що живуть у районі Карпатського басейну. Українські ЗМІ поширили інформацію про те, що прем’єр начебто заявив про необхідність автономії і подвійного громадянства для угорців, які живуть у сусідніх країнах, зокрема в Україні.
Однак, як виглядає, подаючи цю новину, українські журналісти змішали різні частини промови Орбана у єдиний месидж.
За даними Reuters, прем’єр справді говорив про автономію для етнічних угорців, які живуть за кордоном. Однак щодо України його слова були такі: "Угорці з Карпатського басейну мають право на подвійне громадянство, права громад та самоврядування. Цю позицію ми будемо представляти у міжнародній політиці".
Тобто йшлося не про автономію, а про самоврядування.
Культурна автономія вже є?
"З наведеного висловлювання не є чітко зрозумілою програмна установка прем'єра Угорщини, який отримав мандат на наступний термін. Сам факт не лише згадки, а й окреслення змісту прав угорців за кордоном багато про що свідчить", - каже історик, професор Ужгородського національного університету Василь Лемак.
Питання подвійного громадянства чи автономії – територіальної або національно-культурної – лежать за межами суверенітету Угорщини і врегульовуються законодавством сусідніх держав, каже він.
Зокрема, Україна, як і Словаччина, не визнають подвійного громадянства, нагадує історик.
Впливовий у області народний депутат Віктор Балога, коментуючи промову пана Орбана, заявив, що "угорці, які становлять найбільшу, хоч і не єдину компактну етнічну групу Закарпаття, по факту вже мають культурну автономію".
На це, за його словами, вказують і два виші Закарпаття з угорською мовою навчання, і те, що в місті Берегово угорська мова має статус регіональної. Крім того, інтереси угорців на Закарпатті представляють відразу дві політичні сили: Демократична партія угорців України та "КМКС – партія угорців України".
Щодо питання подвійного громадянства, то пан Балога переконаний, що воно зникне з порядку денного, як тільки Україна стане частиною Євросоюзу.
"Подвійне життя"
Що про самоврядування думають самі закарпатські угорці?
Я поспілкувався з кількома представниками угорських культурних товариств, яких на Закарпатті діє понад десяток. Вони не хочуть встрявати в потенційні скандали, тому просили не називати їхніх імен.
Практично всі вони визнають, що право на самоврядування, про яке говорив Віктор Орбан, є природним і необхідним. Адже українська влада сама поступово децентралізується, делегуючи місцевим громадам дедалі більше прав.
Отже, така практика існує не тільки для національних меншин в Україні, але й для громад, що утворюють титульну націю. І це не згадуючи про країни ЄС.
У самій лише Угорщині існує 12 національних меншин, більшість з яких – поляки, греки, болгари – некорінні. Але й вони забезпечують свої національні і культурні потреби через різноманітні центри і спільноти.
Так само й українська громада в Угорщині має не лише величезний культурний центр, але й впливає на угорську політику.
Це підтверджує і Ярослава Хортяні, лідерка Товариства української культури в Угорщині, яка одночасно очолює Європейський конгрес українців.
"Ми живемо подвійним життям, бо українці в Угорщині однаково вболівають і за Україну, і за державу, в якій живуть", - сказала вона під час однієї зустрічі з журналістами.
Українські угорці вказують, що своє самоврядування мають і некорінні у Канаді українці. А ще його потребують українці, які сформувалися у спільноти в Італії та Португалії.
На території ж України самоврядування для своїх громад прагнуть не лише угорці Закарпаття, а й болгари Одещини чи румуни Буковини.
Ця тема у багатонаціональному і прикордонному Закарпатті сприйнялася так гостро через кілька чинників, головні з яких - нестабільна ситуація у країні, близькість Закарпаття до кордонів чотирьох європейських держав і некоректний переклад слів угорського прем’єра, кажуть представники угорської громади.
"Болюче місце" угорців
Закарпаття з XI століття і аж до 1918 року, а потім ще в 1938-1945 рр., входило до складу Угорщини. Тому не дивно, що корінне населення краю не вважає Угорщину чужою землею, втім, усвідомлюючи себе українцями.
Тож ця тема жваво обговорюється і на вулицях, і в соціальних мережах.
Дискусії вдало підсумував на Facebook місцевий оглядач Юрій Лівак: "Знайшли відео з промовою Віктора Орбана і послухали. Він, говорячи про угорські меншини за кордоном, сказав, що ці люди мають право на атономію та подвійне громадянство. Коли ж зайшлося про Україну, навіть про автономію не заговорив, лише про право на самоврядування. Потім вчергове висловився на підтримку України в її боротьбі".
"Це дещо не те, що "Угорщина вимагає автономії Закарпаття", чи не так?", - запитує блогер.
Так само у соцмережах жваво обговорювалася тема неточного перекладу цитати угорського прем'єра. Звучали припущення, що його запустили в український інфопростір простір російські ЗМІ з дестабілізаційною метою.
Найімовірніше, що насправді Орбан не міг дотично не порушити питання "старої Угорщини", яке дотепер залишається болючим для багатьох угорців. Адже після Тріанонського договору 1920 року між Антантою та Угорщиною остання втратила дві третини своїх територій, за якими сумує досі. А сам договір угорці називають ганебним.
Тож тема "повернення старих територій" є популярною і актуальною серед угорського електорату.
Популярний прем’єр "помасажував болюче місце", утім, максимально обережно обходячись зі словами у частині, де йшлося про Україну, пишуть закарпатські ЗМІ.
Олександр Попович