Телевізор або пиятика в кафе – сумні реалії дозвілля молоді в селах
Наразі все більшу увагу вчених привертають проблеми молодіжного дозвілля. Зокрема зростання його ролі і, як наслідок, збільшення впливу на процес самореалізації молодого покоління.
Саме дозвілля як ніщо інше формує характер людини. Це питання є особливо актуальним у селах, бо, крім барів, тут немає місць для зустрічей і розвитку молоді. Якщо дитина росте в атмосфері, коли батьки, крім телевізора або кафе чи пияцтва, нічого іншого не пропонують, ми не можемо очікувати, що вона буде по-іншому поводитись у дорослому житті, застерігають експерти. Байдужість батьків до розвитку своїх чад – це перший крок до негативних наслідків у майбутньому. Хто ще, крім батьків, повинен турбуватися про соціально-сприятливі умови розвитку молоді?
Щоб більш детально розкрити це питання, ми провели невеличке опитування серед тих, хто має дітей підліткового віку, серед власне підлітків та молодих людей, які закінчили школу і проживають у селах. Отож основне запитання: «Як ви проводите своє дозвілля?».
Студент Михайло приїздить додому на вихідні після навчання в університеті. Питання про дозвілля викликає у нього посмішку… Він вважає, що для молодих людей у селі взагалі нема ніякого розвитку і що тут добре живеться лише людям похилого віку. Немає ні бібліотеки, ні Інтернету, ні залу, де можна займатися спортом у вільний час… Єдине, що приваблює, – це гарна природа, де можна влаштовувати пікніки з друзями.
Руслана, мати двох дітей, вважає, що дозвіллям дітей повинні перейматися їхні рідні, та для цього потрібно мати не тільки бажання, але й фінансову можливість. Вона зазначає: «Діти шкільного віку цікавляться багато чим. Це і футбол, і теніс, і катання на велосипеді та роликах, і комп’ютер та Інтернет, завдяки яким можна знайти багато цікавої інформації для навчання, адже книжок не завжди вистає для всіх учнів. А ще діти мріють про басейн, який могли б відвідувати як улітку, так і взимку. Та в цілому в нашому селі є школа, де діти максимально беруть участь у різних гуртках, є спортивний майданчик, де після навчання можна відпочити. Погано, що не функціонує клуб, який колись був культурним осередком, куди активно залучали молодь для організації різних свят. Хоч і немає таких можливостей для розвитку дітей, як у місті, та на відміну від інших сіл, де не працюють школи, ситуація із дозвіллям не є критичною…»
Однак, крім студентів і дітей шкільного віку, в селах переважна більшість молодих людей ніде не навчається, а після школи починає працювати. Зокрема Сергій скаржиться, що в них давно вже немає дискотек, і свій вільний від роботи час він проводить у барі з друзями. Куди ж йому ще піти? А от місць, де можна зібратися і «випити пиво», вистачає…
«Як житель села можу сказати, що переважна більшість старшокласників і студентів надають перевагу спиртному, цигаркам та азартним іграм, – веде далі Сергій. – Улітку молодь часто відпочиває на природі: у лісі, біля озера, річки… перетворюючи прекрасні місця відпочинку на смітники. Де наші виховання та культура? Дуже важливо зацікавити молодь і зосередити їхню увагу саме на культурному відпочинку. «Що посієш, те й пожнеш», – говорить народна мудрість. Дуже не хочеться пожинати гіркі наслідки нашої теперішньої бездіяльності…
Та все ж, незважаючи на те, що ситуація з дозвіллям на селах залишає бажати кращого, є і позитивні зрушення. Зокрема в нас, у Лінцях, є чоловіча футбольна команда. Крім того, почали проводитися заняття з дівчатками та створили жіночу футбольну команду. Це не може не радувати, діти цікаво й корисно проводять час. Спорт сьогодні як один із соціальних інститутів займає значне місце в житті суспільства. Позаяк дуже важливим є гармонійний і всебічний розвиток людини. Є молодь, котра самостійно влаштовує собі цікаве дозвілля, організовуючи різні походи та змагання, що викликає повагу, бо це свідомий вибір здорового способу життя, а не просто марнування часу в барі чи соціальних мережах. Ми повинні зрозуміти, що не варто чекати допомоги від когось. Наше майбутнє тільки в наших руках!
Л. Хаван