Науковці УжНУ вирощують унікальні кристали сапфіру
Унікальний експонат – кристал сапфіру, вирощений з розплаву за методом Кіропулоса, та вироби з кристалів сапфіру представили Федору Ващуку, ректору УжНУ, доктору технічних наук, професору Дмитро Блецкан, професор кафедри фізики напівпровідників, Юліан Височанський, проректор з наукової роботи, Володимир Лазур, декан фізичного факультету, доктор фізико-математичних наук, професор. Про це повідомляє прес-служба УжНУ.
Зразки кристалів та вироби з них є втіленням передових оригінальних розробок (захищених багатьма патентами України) доктора фізико-математичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Дмитра Блецкана та його учнів. Розробки відповідають світовим стандартам та засвідчують про високий науково-технічний потенціал українських технологій.
Кристали сапфіру знаходять широке використання в оптоелектроніці: поліровані сапфірові підкладки використовуються для гетероепітаксії нітридних сполук, на базі яких виготовляють надяскраві кольорові та білі світлодіоди, сапфірові світловоди різних типорозмірів, лінзи, призми для введення та виведення світлових променів із планарних тонкоплівкових світловодів. У мікроелектроніці сапфірові підкладки служать основою для гетероепітаксії КНС-структур, на базі яких виготовляють радіаційностійкі інтегральні схеми для комп’ютерної та космічної техніки, підводних човнів тощо. У квантовій електроніці – це активне середовище твердотільних рубінового лазера та лазера на тікорі. У медицині – сапфірова лікувальна кімната, виготовлена із пластин сапфіру та високоякісний мілкодисперсний порошок, одержаний шляхом рекуперації відходів сапфірового виробництва, може бути використаний в якості інгредієнта стоматологічних пломб, а в годинниковій промисловості з них виготовляють годинникові скельця різних типорозмірів і форм.
Розробки науковців Ужгородського національного університету були представлені професором Д.І. Блецканом на багатьох Міжнародних та Національних спеціалізованих виставках. Зокрема, у Ганновері (Німеччина), м. Хайдарабад (Індія), м. Цзинянь, м. Усі та Цзясін (Китай), м. Ханой (В’єтнам), українських міжнародних та національних виставках винаходів та новацій.