Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Історія чарівної жінки з чоловічою професією

Кажуть, робота в правоохоронних органах, зокрема в міліції, не для тендітних жіночих плечей: ненормований робочий день, спілкування з криміногенним контингентом і т.д. Тим не менше, в закарпатській...

Кажуть, робота в правоохоронних органах, зокрема в міліції, не для тендітних жіночих плечей: ненормований робочий день, спілкування з криміногенним контингентом і т.д. Тим не менше, в закарпатській міліції нині трудиться, нарівні з чоловіками, 557 представниць чарівної статі: атестованих та вільнонайманих. Жінки з честю долають всі складнощі міліцейської служби, а часом ще й можуть дати фору колегам-чоловікам. Серед таких – й інспектор з охорони громадського порядку Ужгородського МВ УМВС старший лейтенант міліції Василина Шелемба.

Ця 27-річна чарівна жінка, уродженка села Свобода Берегівського району, в органах внутрішніх справ ось уже дев′ятий рік. У розмові зізнається, що ніколи не шкодувала за своїм вибором. Не додає їй «тягот служби» навіть те, що на роботу в Ужгород жінці доводиться доїжджати щодня за 60 кілометрів із рідного Берегівського району. Аби встигнути на службу в міськвідділ, вставати доводиться о 5-6 ранку, а повертатися вже в сутінках…

На життєвий вибір нашої героїні, каже вона, вплинули дві речі – приклад рідних і кінофільми. З останніх одним із найулюбленіших для закарпатки став знаменитий російський телесеріал «Вулиці розбитих ліхтарів» з його героїзацією міліцейської служби. Під впливом екранних «ментів», зокрема жінок у погонах, у Василини склався в уяві героїчний образ міліціонера, який завжди, навіть ризикуючи власним життям, прийде на допомогу тим, хто потрапив у біду.

В міліції служили батько нашої героїні та його рідний брат. Дядько дослужився до пенсії, а от батько пішов з ОВС раніше. Тож донька, як сама каже, поставила собі за мету піти його шляхом, але пройти його до кінця. При цьому сам батько, знаючи достеменно про всі плюси й мінуси міліцейської служби, був проти вибору доньки. Натомість несподівано доню підтримала мати…

Життя в старшого лейтенанта міліції Василини Шелемби могло скластися по-іншому. Жінка зізнається, що коли влаштовувалася на службу в ОВС, то паралельно здала документи на роботу в банк. Але коли постав вибір, ким бути – інженером в банку чи правоохоронцем, вона, не вагаючись, вибрала службу в міліції.

Розпочинала в 2004 році вільнонайманим працівником, через рік атестувалася й примірила на собі міліцейську форму з сержантськими погонами. Сержантом прослужила чотири роки, починала з патрульно-постової служби. Нарівні з колегами-чоловіками ходила на патрулювання, вгамовувала вуличних бешкетників і пияків, сімейних дебоширів тощо. Складала адмінпротоколи. Знає прийоми самозахисту, володіє табельною зброєю.

У 2009 році Василина Шелемба одержала перше офіцерське звання – лейтенант міліції. Для цього до своєї першої освіти магістра інформатики (закінчила Закарпатський державний університет) жінка додала ще й диплом юридичного факультету Київського університету права Національної Академії Наук України.

Нині старший лейтенант міліції Василина Шелемба служить інспектором з охорони громадського порядку Ужгородського міськвідділу міліції. В її службові обов’язки входить співпраця з органами місцевої влади, партіями та громадськими організаціями, засобами масової інформації тощо. Бере участь в забезпеченні правопорядку під час проведення масових заходів: мітингів, демонстрацій, футбольних матчів тощо. Зокрема, без міліціонера Василини Шелемби в Ужгороді не проходить жоден футбольний матч вищої та першої ліги, які не обходяться без участі правоохоронців. Хоча сама жінка, дивлячись зблизька футбольні баталії, зізнається, так і не стала справжнім футбольним фанатом…

Зате робота в ОВС навчила її спостережливості, відповідальності. У 2010 році в Ужгороді проводились антитерористичні навчання правоохоронців під умовною назвою «Бумеранг». Уявні терористи, за легендою, готували напад на слідчий ізолятор, аби визволити своїх спільників. Одного з «терористів» знешкодила сама Василина Шелемба. Неподалік від СІЗО, в парку дитячої лікарні жінка, перебуваючи в патрульному наряді з колегою, запримітила дивного молодика, який… говорив у поліетиленовий кульок, що мав у руці. Це і був «терорист» - переодягнений працівник СБУ, який в такий спосіб перемовлявся з колегами по рації, яку ховав у кульку…. Підозрюваного затримали й передали в антитерористичний штаб.

Не можу не поцікавитись у своєї співрозмовниці, що для неї значить свято 8 Березня і як вона його святкує?

– Для мене 8 Березня – це як День народження, – зізнається Василина Василівна. – У цей день нас, жінок, вітає керівництво Ужгородського міськвідділу міліції. Вручають квіти, подарунки. А я сама вітаю того дня свою маму, племінниць, двох невісток і рідного брата, в якого саме того дня – День народження…

Має міліціонер Василина Шелемба й хобі – дуже любить готувати. Коли має вільний час, пече «Київський» торт. Це, зізнається, її найбільший кулінарний шедевр.

На запитання, чи не шкодує за своїм життєвим вибором (адже могла зробити кар′єру в банку, де більша зарплатня й нормований робочий тиждень), Василина відказує однозначно — не шкодує й планує служити в міліції аж до виходу на заслужений відпочинок.

– Помилково вважати, що робота в міліції – не для жінок. Принаймні, мені тут працювати неважко. А що добиратись на роботу далеко, аж із Берегівщини в Ужгород, так у Києві теж по дві години дістаються люди на роботу, й нічого, – сміється моя співрозмовниця.

Така вже вона оптимістична жінка – старший лейтенант міліції Василина Шелемба з Ужгородського міськвідділу.

Володимир Павлюх, СЗГ УМВС України в Закарпатській області