На Виноградівщині вчителька за незнання математики вдарила дитину обличчям об шкільну дошку?

На Закарпатті розгорівся черговий "шкільний" скандал. На цей раз у с. Вербовець на Виноградівщині.

Нещодавно в інтернеті набув поширення запис у соціальній мережі, в якому розповідалося про кричущі порушення норм педагогічної етики. Прикметно, що автор запису зняла його з публікації уже за кілька днів — вочевидь, через тиск, який був здійснений на неї.

Як вдалося дізнатися від жителів села, інцидент стався у Вербовецькій ЗОШ. Педагог із великим учительським стажем проводила урок математики для учнів 6-го класу. До дошки викликала 11-річну дівчинку — онучку місцевого священика.

Що викликало некеровану злість у педагога достеменно не відомо: чи то дитина не знала правильної відповіді, чи повелася некоректно… Але на очах у всього класу учитель плеснула дівчинку по потилиці і вдарила обличчям об шкільну дошку. Дитина розплакалася.

Навряд чи рукоприкладство педагога завдало якихось фізичних травм. Проте можна лише здогадуватися, як це позначилося (або позначиться!) на психологічному стані дитини.

Адже у значній мірі характер людини, її позиція у суспільстві формується у школі. Коли учитель вчить норм моральності та етики, а сам грубо порушує їх, то хіба не візьмуть це за приклад маленькі індивіди? Більше того, після публічного приниження від учителя дитина може зазнати тиску від однолітків. Адже інші діти втягуються в цей процес, найчастіше приймають сторону сильнішого, бо ще занадто молоді, щоб мати чітку моральну позицію.

Ось що є величезною соціальною проблемою. Але про неї не звикли говорити. Таких випадків є десятки і сотні, проте публічної гласності більшість із них не отримують. Тому що методи сили і залякування були звичним явищем на ранніх стадіях педагогічної практики. Навіть ще в радянські часи багато учителів вважали застосування сили невід’ємною складовою шкільного виховання.

Але зараз ми живемо в інший час. І вже науково доведено, що виховання у люблячому і дбайливому середовищі сприяє кращому розвитку дитини. А метод батога загрожує психолочними відхиленнями, фобіями.

Та й зрештою, чи багато з нас хотіли б, щоб наших дітей учителі били обличчям в шкільну дошку, змушували з’їдати аркуші паперу, як це було в Мукачівській ЗОШ тощо? Чи не час переглянути сам принцип роботи системи освіти, який дістався нам ще з радянських часів?

Як стало відомо, учителя, прізвище якої ми знаємо, але поки не оприлюднили, уже викликали у райвідділ освіти для з’ясування обставин. Кажуть, що це не перший подібний випадок у її педагогічній практиці.

Василь Кіш