Американський бізнесмен ошукав закарпатців

Безпрецедентний випадок трапився у селищі міського типу Воловець. Відомий американський бізнесмен використав місцевий лісокомбінат з метою наживи, після чого зник, залишивши після себе зруйноване підприємство і чверть сотні працівників, з якими не розрахувалися за роботу.

Про те, що вітчизняні чиновники не чисті на руку і періодично запускають її до кишені звичайних українців, знають майже всі. Цей факт уже нікого не дивує, більше того, про їхні махінації та періодичне обдурювання громадян вже давно складають анекдоти. І не дивно, що наші люди краще повірять на слово заокеанському дядькові Сему, ніж нашому Івану. Таку, як стало пізніше відомо, фатальну помилку зробила громада селища міського типу Воловець, яка у кінці 90-х років віддала у постійне користування найкраще бюджетоутворююче підприємство – лісокомбінат.

За розповідями колишнього головного бухгалтера Олени Косач, яка віддала підприємству більше половини свого життя, створений ще у післявоєнні роки лісокомбінат свого часу забезпечував роботою майже тисячу чоловік і приносив непогані доходи. Проблеми почалися в акурат, коли до керма підприємства став закордонний інвестор, громадянин Сполучених Штатів Френк Ньюмен. На початку комбінат дійсно отримав закордонні інвестиції та нове устаткування, проте, як виявилося згодом, у закордонного гостя зовсім не було в планах налагоджувати довготривалі стосунки із волівчанами.

Як розповідає Олена Косач, колишній бухгалтер підприємства, метою нового правління, у кишенях якого згодом опинилося 98 відсотків акцій комбінату, було вирубати деревину, переважно бук, шпон із якого дуже цінують італійські виробники меблів, і переправити його за кордон. Коли програму максимум було виконано, роботу комбінату почали поступово призупиняти, а невдоволених скорочувати.

Зараз Воловецьке підприємство боргує своїм колишнім кадрам кому вісім, кому десять, а деяким і по тридцять тисяч гривень. І навіть виграні суди не гарантують їм повернення кровних. Процес розрахунку якимось дивним чином зупинився у кабінетах обласної виконавчої служби. Правий був Шекспір, коли сказав: краще із знайомим злом миритись, ніж втечі до невідомого прагнути.