Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Закарпатський край багатий на творчі особистості

Нещодавно потрапив до рук альманах дитячої творчості під назвою “Вітрила надії”, авторами якого є вихованці літературної студії “Любисток”. Чесно кажучи, була вкрай вражена такою кількістю креативної...

Нещодавно потрапив до рук альманах дитячої творчості під назвою “Вітрила надії”, авторами якого є вихованці літературної студії “Любисток”. Чесно кажучи, була вкрай вражена такою кількістю креативної молоді, як на відносно невеличке селище Міжгір’я. Також здивував юний вік авторів, у середньому — учні четвертих-восьмих класів. На сьогодні це четверта збірка літературної студії, керівником якої є Віра Григорівна Фесенко. Саме завдяки цій творчій особистості, поетесі й було знайдено стільки юних талантів. На перший погляд, творчі доробки юні можуть здаватися дещо банальними та примітивними з точки зору дорослої людини. Бо важко уявити, щоб дитина в четвертому класі настільки була обізнаною у сфері літератури. Хоча відомі факти, коли дитячі вірші були написані й не “по-дитячому”. Наприклад, Ніка Турбініна. В чотири роки вона просила маму записувати вірші, повні дорослих переживань. Більшість творів присвячена темі любові до рідного краю та батьківської мови. В кожному рядку відчувається щирість почуттів. Здається, що тільки дитина може любити так річку, ліс чи небо, серце та розум якої незіпсовані нічим іншим. Тільки дитина спроможна так щиро любити весну чи останні осінні квіти... Зрозуміло, що не всі ці автори в майбутньому стануть письменниками, більшість із них оберуть зовсім неподібний на літературу фах. Але хочеться вірити, що кожен з них збереже хоч часточку тієї великої любові до рідного краю та милозвучного слова, яка зараз панує в дитячих серцях. Оксана Нірода