На Закарпатті роблять сир із нарцисів

... Для початку - про два важливі моменти. Перший: те, що ви бачите на фото, - смачно, всебічно поживно і екологічно чисто. Другий: це - не Швейцарія, не Франція, не Голландія і навіть не Австрія, де таких сирів - хоч завались. Це Україна. Точніше - Закарпаття, Хустський район, село Нижнє Селище. А місце з великою кількістю сирів так і називається "Селиська сироварня". Навмисне перекладати не буду, тому що і продукт "автентичний", і якість у нього - міжнародного рівня. Можемо, отже, коли захочемо! Національний герой Франції Шарль де Голль був би задоволений...

... Кажуть, він якось вигукнув: мовляв, ну як можна керувати країною, де виробляється близько 300 видів сиру! От бачите, чому Україною так легко можуть управляти всякі пройдисвіти, яким не те що країну - пасіку страшно довірити, вони її можуть на черепки обміняти. У Франції її сирне багатство виробляють в основному приватні підприємці. А раз люди можуть робити таке диво, ними особливо не покерувати. Вони - середній клас, творці основного багатства країни, врешті-решт, економічно незалежні, а отже, вільні люди: притулиш їх, а вони у відповідь можуть революцію зробити. Не на «Майдані» за чужі гроші, а свою, з рубанням королівських голів ...

"Селиська сироварня" - маленький і, на жаль, поки фрагментарний прообраз такої ось "французької" України. Тут немає нічого від колишніх радянських молокозаводів. Більше 10 років тому біля знаменитого на весь світ красівенного Поля нарцисів у Карпатах його створили українські добровольці, тих, хто забажав жити по-новому і переробляти молоко від своїх корів у щось путнє, і фахівці Європейського кооперативу "Лонго Май", які подарували селянам досвід, виробничі навички, устаткування і технології. Місцеві корови смачно харчуються екологічно чистими нарцисами та іншої травою, а жителі Селища та прилеглих сіл здають на сироварню надлишки молока, отримуючи в кінці місяця дивіденди. Шість ж працівників сироварні проробляють із сировиною всі необхідні маніпуляції і отримують на виході три види сиру - "Хуст", "Селиський" і - яка чортівськи класна назва, а? - "Нарцис Карпат".

Їх там і замішують правильно, і витримують скільки потрібно в підвалах, і пресують до необхідних форм, і миють кожен день, як і велить технологія. І виходить так смачно! І по-справжньому національно "свідомо" ...

Володимир Скачко

Фото Євгена Савилова

Переклад Івана Гарагонича