В’ячеслав Грозний: "Сподіваюсь, саме нам випаде честь зіграти з переможцем Ліги Європи"

Наставник «Говерли» В’ячеслав Грозний у бесіді з прес-службою ПЛ розмірковує над тим, як склався для його команди сезон, що завершується, - інформує офіційний сайт Української...

– В’ячеславе Вікторовичу, як давно у «Говерли» зник стимул, якщо це вже сталось? Що є головним рушієм в останніх турах змагань?

– По-перше, у нас багато орендованих гравців з «Динамо» та «Шахтаря». У цих хлопців є стимул у кожній грі – повернутись до першої команди своїх клубів. Для них, попри результат, ціль існує поза усіма обставинами. І ми підтримуємо прагнення футболістів повторити шлях за прикладом тих же Віталія Буяльського, Євгенія Макаренка. По-друге, і я про це говорив до гри з донецьким «Металургом», нам була потрібна, щонайменше, нічия задля офіційного, за спортивними нормами, збереження прописки у Прем’єр-лізі. Це важливо для усього закарпатського футболу. Для мене та моїх помічників принципово, щоб не казали, якщо ми залишимо клуб, що ми не зробили усе від себе залежне для футболу цього краю. Я підкреслюю, що моєму штабу два роки поспіль вдається працювати не лише на сьогодення, але і на майбутнє. Молодь бачить перспективу – подивіться, Юра Тома зіграв проти «Динамо», хлопець 1996 року народження. Для мене одне з головних завдань під час кожного матчу – примусити показувати відповідний можливостям рівень гри, відволікти усіх від існуючих проблем, сконцентруватись на спортивних показниках. Іноді вдається, іноді – ні.

– В останній грі проти донецького «Металурга» «Говерла» перервала 13-матчеву серію з пропущеними м’ячами…

– Ви праві. Я закликав футболістів спробувати дисциплінованіше зіграти в обороні. Проте проблема у тому, що атакувальний потенціальний у команді значно вищий. А от висококласних надійних захисників немає. Здебільшого вони не мають відповідного досвіду. Це призводило до вимушеної ротації ланки. Тому зіграти «на нуль» було дуже важливо. Проте я здивований, що не змогли забити. Один Сергій Мякушко мав три з половиною моменти, а ще Максим Шацьких двічі міг відзначитись. Не задоволений реалізацією, але нуль у захисті дуже важливий показник.

– Ще зі статистичних спостережень: «Говерла» ніколи раніше у ПЛ до відрізку з 17-го по 20-й тури не мала 4-матчевої безпрограшної серії…

– Ми були поставлені у такі турнірні обставини, що якщо не брати тоді очки, ми просто позбулися б місця в еліті. Реально це розуміли, і проти «Металіста» зобов’язані були заробляти 3 очки. Я вже казав: арбітри не дали 2 стовідсоткові пенальті, про що знають усі експерти та спеціалісти. Але ми і з цього отримали користь. Не взявши свого, виплеснули емоції на «Олімпік», де проявили характер та здобули, практично витиснули вольову перемогу. Потім здолали прямого конкурента вдома, а ми виглядали краще за «Іллічівець». Саме ці очки стали ключовими. Впевненість з’явилась, і ми проти «Зорі» вже мали б «закривати Чемпіонат», проте не вистачило кількох хвилин. Не вистачає класу та стабільності. Подивіться: ми були першими, хто у турнірі забив тричі «Шахтарю». Але потім прості помилки призвели до дуже легких м’ячів суперника.

– Від деяких ваших колег можна було чути, що потенціал футболістів «Говерли» дозволяє боротись за першу шістку. Якби умови дозволяли грати стабільним складом, це було б реально втілити у життя?

– Складно говорити саме про нинішній склад. Якби у нас матеріальні можливості були б на рівні тих, хто бореться за єврокубки, ми б виконали цю мету. Але кажу це про торішній склад, але не теперішній. Потрібно бути об’єктивним: у нас не залишилось захисників відповідного рівня задля вирішення амбіційних завдань. Молодь здатна зіграти одну зустріч, а потім провалитись. На превеликий жаль, і я це розумію, і самі гравці.

– У професійному плані ви задоволені для себе сезоном, що завершується?

– Задоволений тим, що підготував Віталія Буяльського для виходу на високий рівень гри. Задоволений Дмитром Хльобасом, Сергієм Мякушком, іншими хлопцями, які довели здатність виступати якісно. Задоволений прогресом навіть тих гравців, про яких ще мало говорять, але вони отримали користь від цього сезону. А з творчої точку зору – ні. Не можу отримувати задоволення, коли немає надійності у захисній лінії. Коли ти сидиш і чекаєш, хто з них привезе черговий гол, тут вже нічого від тренера не залежить. Це індивідуальний рівень майстерності. В одного немає швидкості, в іншого - техніки, третій повільно думає, у четвертого досвіду не вистачає. Ось і уявіть, якщо їх зібрати разом. Проте ми змушені були брати гравців по залишковому принципу.

– В’ячеславе Вікторовичу, ви збирались у понеділок зустрічатись з Нестором Шуфричем. Які новини після цього можете повідомити?

– Ми з Нестором Іванович постійно на зв’язку – то у телефонному режимі, то при особистих зустрічах. Домовились після останнього туру продовжити діалог та окреслити шляхи подальшого розвитку команди. Скажімо так: розмова була досить конструктивною.

– Чого ви очікуєте у суботу, чого чекати вболівальникам від матчу «Говерла» - «Дніпро»?

– Нам з топ-командами складно грати. Різниця у класі атаки і «Дніпра», і «Динамо» з «Шахтарем» проти нашого захисту очевидна. Доведеться або знову грати з 3-ма центральними захисниками, або придумувати щось нове у тактичному плані. Коли Серж Акакпо травмований, зустрічаємось з додатковими складностями. Лукман Аруна також у Києві готувався індивідуально, але пообіцяв вийти проти донецького «Металурга» і (спасибі йому велике) приїхав на установку, не провівши жодного тренування за тиждень з командою, але довів свій професіоналізм. Будемо сподіватись, що саме нам в Ужгороді випаде честь зіграти з новим переможцем Ліги Європи.