Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Прокладено вже дві третини Бескидського тунелю

Не так давно почалося будівництво 1800-метрового залізничного тунелю, який згодом замінить старенький Бескидський тунель, котрий вже давно не справляється з необхідним навантаженням і вимагає капітального ремонту.

За останню чверть століття це один із найбільших інфраструктурних проектів в Україні і одне з небагатьох будівництв, яке не було зупинене за 2014 рік. Найбільш складною транс­портною перепоною між Львовом і Мукачевом є Карпати, де залізничне полотно петляє поміж гір, піднімаючись на сотні метрів вгору і долаючи численні мости через гірські річки. Найважча ділянка знаходиться між станція­ми Лавочне і Воловець, де поїзди піднімаються до найвищої точки шляху, а ухили перевищують 30 градусів.

Щоб прокласти дорогу через цю місцевість, буді­вельникам довелося пробити кілька тунелів загаль­ною протяжністю більше 2000 м і прокласти ряд високих мостів. Поруч роз­ташовані дві станції: Ско­тарське і Бескид, які вико­нують в основному технологічну роль по роз’їзду зустрічних потягів та перевірці (підкачуванню) гальмівної системи після затяжного спуску. До того ж нa прохідній ділянці Лавочнe – Воловець до вантажних поїздів чіпляють 1-3 допоміжні локомотиви, – повідомляє Воловецька районна держадміністрація.

Ключовим інженерним об’єктом і найбільш вузьким місцем системи є Бескидський тунель, розташований якраз на межі Львівської та Закарпатської областей безпосередньо за станцією Бескид. Тунель має довжину 1746 м. Був побу­дований в 1886 р. ще за часів Австро-Угорщини. Всередині він має двосхилий профіль; точка перелому профілю – вища точка Воловецького перевалу.

При відновленні залізниці в 1940-х роках, цей тунель став основним каменем спотикання, оскільки в 1944 році при відступі німецько-угорських військ тунель був підірваний в шести місцях і сильно пошкоджений, в 1954-1956 роках Бескидський тунель був реконструйований у зв’язку з електрифікацією ділянки Мукачево-Лавочне, проте у тунелю все одно залишилися певні конструктивні недоліки. Тоді в тунелі був виконаний цілий комплекс робіт з відведення води, обладна­но електроосвітлення і споруджено додатково 10 камер і 30 ніш. Після цього реконструкція більше не проводилась. Через внут­рішню деформацію, руйну­вання дренажної системи та невідповідність габари­там, діючим нормативним вимогам старий тунель давно вичерпав свій експлуатаційний ресурс.

Потяги через тунель про­ходять на невеликій швид­кості. Крім того, Бескидсь­кий тунель вимагає по­стійної уваги з боку заліз­ничників: в багатьох місцях виявлено протікання води, яка взимку утворює на стелі тунелю численні бурульки і лід, що в свою чергу спричиняє небезпеку для руху поїздів. У зимові місяці щодня доводиться витрачати чимало зусиль, щоб позбутися льоду і вивезти його за межі тунелю. Втім закрити тунель на капітальний ремонт можливості немає, так як рух поїздів на перевалі завжди інтенсивний і про тривалі «вікна» для капіталь­ного ремонту тунелю не може бути й мови.

Таким чином, тунель вимагає термінової заміни не тільки через низьку пропускну здатність, але і з причини свого аварійного стану. Тільки в 2000-х роках по­чався рух по створенню тунелю-дублера, який буде прокладений паралельно старому тунелю на відстані 30 м від нього.

Новий Бескидський ту­нель буде двоколійним, довжина тунелю станови­тиме 1764,5 м (разом з порталами – 1822 м).

Прокладання тунелю буде виконано у два етапи: зараз розкривається вер­хня частина тунелю з облаштуванням тимчасового кріплення, потім буде розроблена нижня частина, виконана гідроізоляція і облаштоване укріплення із залізобетону.

Прохідники рухаються з проектною швидкістю 3 м на добу На кінець 2014-го було пройдено 1070 м.

Проектом передбачено спорудження 49 ніш і 12 камер, розташованих у шаховому порядку через кожні 60 і 300 м відповідно.