Забуте німецьке село Бартгаус та його патріот (ФОТО)

Бартгаус - село з довгою історією, творцями якої були німці. Саме вони були першими поселенцями сучасного Барбова, які приїхали сюди, для того щоб займатись сільським господарством. Так було багато десятиліть, протягом яких з покоління в покоління етнічні німці передавали свій спосіб життя та свої німецькі сімейні традиції. Існує безліч легенд про походження села Бартгауз. ( німецькою Bart - борода, Haus – будинок). Одна з них розповідає: у одного чоловіка був величезний густий виноградник, який покривав весь будинок. Цей виноградник був схожим на бороду. З того часу будинок почали називати бородатим. Бартгауз, що неподалік Мукачева, вважають єдиним справжнім Нижньоавстрійським поселенням в Закарпатті. Однак щодо достовірних відомостей про походження села існують суперечності. Пан Йозеф переконаний, його предки прийшли з Валдфіртел. Діалект, який зберігся тут до сьогодні, лексико-фонетично подібний до того, яким говорять жителі Валдфіртелу. Це підтверджують і гості з Австрії. Йозеф Калой пишається своєю національною приналежністю.

Йозеф Калой, етнічний німець, с.Барбово

“ У селі залишилось небагато німців. Я є одним з них. Мені 57 років. Я народився та виріс у цьому будинку. Мої батьки, як і всі хто проживав на цій вулиці, були німцями. До першого класу я не знав жодного слова українською. Тільки в школі я почав вчити українську. Раніше я розмовляв не на такій німецькій як сьогодні, а на старо-австрійській.»

Настав час коли німці села почали повертатись на батьківщину своїх предків. Життя у Бартгаузі змінилось корінним чином. Невелика кількість німців, які залишились в селі, почувають себе дещо самотніми. Не легко бути свідком, того як, немов у вісні, змінюється звичне життя німецької громади села. Все змінилось.

Центром національної ідентичності була і залишається церква. Церква святої Анна була збудована у 1834 році. Німецькі церковні пісні, колядки та проповіді священників зберігають у вірників спогади про їх походження та про батьківщину. 15 років тому церква Бартгаузу була переповнена вірниками. Сьогодні сюди приходять 10-15 людей. Пан Йозеф радіє, що тільки в цьому селі священик проводить богослужіння без перекладача. У селі залишилось лише 3 справжні німецькі сім’ї та близько 30 змішаних, але німецька мова тут живе. Сьогодні триматись разом в стінах церкви означає берегти спогади про своїх предків.

Архітектура села схожа на німецькі фахверкові будиночки, але без дерев’яного покриття. Саме такі будинки були зручними для ведення господарства. Село володіє родючими землями та садами. Німецькі фермери завжди мали багато роботи. Поряд з фермерською роботою, діти відвідували німецьку сільську школу, яку було збудовано в 1874 році. Довгий час німецьку мову тут викладали як рідну.

Йозеф Калой, етнічний німець, с.Барбово

« Наші предки прийшли з Нижньої Австрії, точніше з Валдфіртелу. За тих часів кайзером була Марія Терезія. Вона запропонувала тим, хто переселиться сюди звільнення від оподаткування на 25 років. Все це було лісом. Тому вона сказала, хто скільки землі обробить, стільки й буде мати. Так наші предки оселились тут. А точніше кажучи, перше поселення німців було 2 км звідси. Раніше після богослужінь ми залишались біля церкви та спілкувались. Саме церква була центром зустрічей для односільчан. У нас велика церква. Більша хіба що в Павшино чи Паланку. До 1992 року наша церква була завжди переповнена.»

Своїх двох синів пан Йозеф виховав у справжній любові до їх національності. Їм відомі всі факти з історії предків. Знають вони і те, що їх справжнє прізвище не Калой, а Кьобел. Їх прадід був змушений взяти угорське прізвище. Так сім’я Кьобел перетворилась на сім’ю Калой.

З пагорбу, що недалеко за селом пращури споглядають своє село Бартгауз. Більшість нащадків, похованих тут німців, поїхали. Хтось приїздть на могили, хтось - ні. Пан Йозеф намагається зберігати на старому сільському кладовищі порядок. Ніхто не повинен бути забутим. Тут спочиває німецька історія села Бартгауз. Колись, багато-багато десятиліть тому, предки німців з Бартгаузу покинули свою батьківщину у Шварцвальді, щоб оселитись на Закарпатті. Прийшов час, коли німці села покинули Закарпаття, повертаючись до Німеччини. Будинки, подвір’я, традиції та свята, а також спогади про життя в Бартгаузі для цих людей залишились позаду. Але є й ті, які бережуть добрі спогади про німців села. Йозеф Калой один з них.

Йозеф Калой, етнічний німець, с.Барбово

« Я не патріот України, чи Мукачева, чи навіть Закарпаття. Я патріот Бартгаузу. Тільки через Баргауз я залишився тут.»

Юлія Тайпс-Іщенко, Наталія Гузєєва