"Різдвяну радість" закарпатським дітям-сиротам дарують благодійники з Норвегії (ФОТО)

В очікуванні новорічно-різдвяних свят час міняє свої звичні кольори, які йому нав’язує буденність нашого життя, на яскраві. І не дивно, адже в хаосі всього, що нас оточує, ми, іноді, просто не встигаємо, навіть на хвилинку, відійти від звичних для нас справ, щоб відчути свободу від проблем, роботи або сімейних негараздів. Але саме в цей період, коли на календарі один день міняє інший день грудня, всі починають відлік нового часу, в очікуванні особистого дива, яке ми малюємо в своїй фантазії. Деколи просто не можливо описати ті передноворічні відчуття, які вирують не тільки в "дорослих", а й "маленьких" серцях. Саме останні очікують від Нового року та Різдва тепла, чуйності, ласки та доброти у вигляді різних подарунків. Та доля не всім дає можливості повноцінно відчути настрій цих свят. Одні з них – діти-сироти або ті, які позбавлені батьківського піклування. Але на противагу цього існують різні благодійні товариства, організації, які з радістю переступають поріг шкіл-інтернатів і не тільки, для того, щоб принести в життя вихованців таких спеціальних закладів трішечки новорічно-різдвяного дива. Однією з таких організацій є Закарпатський обласний благодійний фонд "Дім Милосердя", який 14 грудня стартував з акцією "Різдвяна радість" в Домбоківській (Мукачівський район) спеціальній загальноосвітній школі-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З першим словом до учнів звернувся керівник фонду Фенчак Василь Іванович, який представив всіх інших гостей (декотрі з них вихідці з Норвегії) та розповів про мету їхнього приїзду. Після цього, на його прохання, діти, по бажанню, читали віршики та співали пісеньки. За цим дійством також спостерігали вихователі, педагог-організатор та директор даного навчального закладу Лавер Любов Іванівна.

Ну, а на завершення такого візиту, звичайно, не обійшлося без подарунків, які всі дітки радо приймали від представників благодійного фонду. Та не залишилися без презенту і вони: директор школи вручила їм вишиту руками учнів скатертину.

Підсумовуючи візит Закарпатського обласного благодійного фонду "Дім Милосердя" у вищезгаданий навчальний заклад, його керівнику, Василю Івановичу було задано кілька питань, на які радо погодився нам відповісти.

– Ви вже не одноразово відвідували цю школу-інтернат перед різдвяними святами, і хотілося б дізнатися чи здійснюєте ви візити в інші інтернат-школи?

– Так, безумовно, напередодні Різдвяних свят ми дуже багато їздимо по всій області: відвідуємо дитячі будинки, малозабезпечені родини, ромські табори, проводимо різні акції.

– А в інші області України ви їздите?

– Ні, в інші області ми не їздимо, тому що наш благодійний фонд поширений лише на школи та дитячі будинки Закарпаття.

Михайло Микита