"Міська рада Мукачева – суперзакрита", – експерти у контексті свободи слова на Закарпатті
У червні експерти Інституту масової інформації відвідали Ужгород, де поспілкувались з місцевими журналістами, провели навчання поліції, а також зустрілись з головою ОДА Геннадієм Москалем. Основна скарга від журналістів – залежність редакційної політики від власників ЗМІ. Загалом Закарпаття є непоганим місцем для роботи медіа, але є одне "але".
1. Жодного порушення прав журналістів і свободи слова не зафіксував ІМІ з початку року.
У 2015 році ІМІ зафіксував на Закарпатті 7 порушень свободи слова. Порівняно з іншими областями України – це небагато, наприклад, в сусідній Львівській – 9 випадків, Івано-Франківській – 5, Чернівецькій – 16.
Цього року станом на 1 червня поки що порушень не зафіксовано. Зауважимо, що ІМІ фіксує лише ті випадки, про які стає відомо публічно.
2. Міська рада Ужгорода – супервідкрита.
Журналістам, щоб працювати в Ужгородській міській раді, не потрібно жодних акредитацій. За регламентом міськради на засіданні можуть бути присутні усі, якщо, звісно, не заважають працювати депутатам та іншим працівникам.
Так, у п. 3.1 ст. 3 Регламенту йдеться: «Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством». А у п. 6.6 ст. 6: «Засоби масової інформації, присутні на її засіданнях, здійснюють свою діяльність у спосіб, що не створює перешкод в роботі президії сесії, депутатів, апарату ради, оператору комп’ютеру, що здійснює обслуговування ПТК "Віче", доповідачам та запрошеним».
Щодо Закарпатської обласної ради – у регламенті йдеться, що на засіданнях можуть бути присутні усі журналісти, що мають відповідні посвідчення, а акредитації можуть позбавити за порушення законодавства про інформацію або регламенту Ради. Інші громадяни можуть бути присутніми, якщо попередньо зареєструються у виконкомі.
3. Міська рада Мукачева – суперзакрита.
Місто Мукачево знаходиться всього за 40 кілометрів від Ужгорода і є не надто меншим за обласний центр (86 тисяч населення проти 115 тисяч в Ужгороді).
Але правила акредитації в Мукачівську міськраду – чи не найскладніші з усіх, які ІМІ доводилось бачити. Треба подати купу документів, а крім того – ще багато обмежень. Наприклад, журналістів не впустять на захід, якщо вони прийшли пізніше ніж за 5 хвилин до початку. Не можна бути присутніми більше ніж двом акредитованим представникам одного ЗМІ. Крім того, журналістам забороняють користуватись мобільними, а також вимагають «дотримуватись ділового стилю одягу».
Вершиною цих «правил» стала вимога подавати копію «документа, що підтверджує професійний фах заявника» – тобто диплом про освіту журналіста.
Варто відзначити, що акредитація – це не дозвільний механізм, його суть – у сприянні роботі журналістів. У ч. 1 ст. 26 Закону України «Про інформацію» йдеться: «Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень».
4. 46 разів поскаржились за ненадання доступу до інформації на Закарпатті з початку року.
Протягом 2015 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло 55 скарг з Закарпатської області щодо порушень права на доступ до публічної інформації. В результаті було складено 12 протоколів про адмінправопорушення.
З початку 2016 року надійшло вже 46 скарг, поки не складено жодного протоколу (станом на 09.06.2016).
Тобто за п’ять місяців цього року скарг було майже стільки, скільки за весь 2015. Тенденція невтішна.
5. З початку року, станом на сьогодні, триває досудове розслідування у двох кримінальних провадженнях щодо перешкоджання журналістам на Закарпатті.
У 2015 році Прокуратура області порушила три кримінальні справи за ст. 171 ККУ — перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. З них у двох справах вручили повідомлення про підозру, а в одній — передали обвинувальний акт до суду. За «хуліганку» щодо журналіста було відкрито одне кримінальне провадження і одну людину притягнули до відповідальності. Також за минулий рік на Закарпатті було відкрито два кримінальних провадження за іншими статтями, у яких журналісти є потерпілими, і обидва вони закриті.
З початку 2016 року за 171 статтею зафіксовано три правопорушення, одну справу вже закрили, а у двох зараз триває розслідування (станом на 01.06.2016).