В Мукачеві відкриють центр правової допомоги для ромів

Роми в Україні постійно стикаються з дискримінацією та не можуть захистити себе правовими засобами. Про це заявили учасники прес-конференції “Правові потреби ромів: чому одна з найчисленніших етнічних груп в Україні досі живе за принципами звичаєвого права?”, яка відбулася 24 липня в Києві. Під час заходу Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД) презентував соціологічне опитування “Правові потреби ромського населення”, здійснене в січні-червні за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Дискримінація з боку представників влади та правоохоронців породжує тотальну недовіру ромів до державних органів (майже 74% опитаних повністю чи частково не довіряють їм). Найбільш негативно роми ставляться до міліції, лікарень та управлінь праці й соціального захисту. “На такий розподіл впливає передусім те, що роми найчастіше контактують саме з зазначеними державними структурами, але результати цієї взаємодії для них є здебільшого негативними”, – прокоментувала дані експерт ХІСД Марія Колоколова.

Роми відчувають дискримінацію і з боку суспільства в цілому. Вони часто стикаються з нею, наприклад, під час винаймання житла. Так, власники квартир або будинків неохоче здають ромам помешкання на тривалий термін. Коли роми виїжджають за межі свого регіону, вони змушені поселятися в лісопарках або на околицях міст, створюючи стихійні компактні поселення. Одне з таких поселень, розташоване на Березняках у Києві, невідомі спалили 5 червня, напередодні Євро-2012. Зараз цією справою займається адвокат Олена Сапожнікова.

Дослідження показало, що найбільшою своєю проблемою роми вважають відсутність грошей. Серед інших негараздів – відсутність паспорта, роботи (понад 60% респондентів не працюють), освіти (лише 50% опитаних, які мають дітей шкільного віку, віддали їх до школи), захист права власності (табірні роми живуть у самовільно збудованих спорудах), а також умови проживання (у компактних поселеннях на Закарпатті це, як правило, малогабаритні споруди, де проживають по 10-15 осіб).

Результати дослідження засвідчили, що роми намагаються вирішити свої проблеми у власний спосіб, рідко вдаючись до правових засобів. Так, серед шляхів вирішення проблем вирізняються такі: порада родичів, друзів (63%); звернення до авторитетного члена громади (41%); намагання домовитися з іншою стороною (37%); звернення до громадської організації (33%). Більшість ромів зазначили, що потребують допомоги юриста для вирішення своїх проблем (21% – часто, 46% – інколи). Утім, багато хто вважає таку допомогу недоступною (79%). Основною перешкодою для отримання кваліфікованого юридичного супроводу є матеріальна незабезпеченість ромського населення (відповідь “дуже дорого” – 51%).

За словами голови Золотоніської НУО “Аме Рома” Олени Фюдр, роми центральної України (Черкащина, Київщина, Кіровоградщина тощо) самостійно реалізують своє право на судочинство. Досі успішно функціонують так звані “циганські суди”. “Зрозуміло, що рішення такого суду обов’язкове до виконання для ромів. Жодна державна інституція не в змозі забезпечити виконання суддівських рішень на такому рівні, як забезпечують виконання рішень “циганських судів”. І коли держава намагається лише формувати суди присяжних, то в циганських громадах вони діють уже сотні років”, – розповіла вона. Водночас, за її словами, чинячи правосуддя у власний спосіб, роми поглиблюють сегрегацію та віддаляються від решти суспільства.

У свою чергу, юристка ГО “Романі Яг” Рената Балог, яка надає юридичну консультацію ромам, розповіла: “Завдяки допомозі фонду “Відродження” ми запускаємо проект “Мукачівський правозахисний центр”. Проектом передбачено два офіси: один у центрі міста Мукачево, а другий безпосередньо в ромському таборі. Працюючи юристом у таборі, я зможу втілити в життя свою мрію – на особистому прикладі показати моєму народові, що його доля, процвітання, якість життя можна змінити завдяки освіті, наполегливій праці та цілеспрямованості”.

Директор програми “Верховенство права” Роман Романов зазначив, що сьогодні підходи до соціалізації ромів мають кардинально змінитися. Механізми стимуляції соціальними виплатами чи державного примусу, як засвідчує дослідження, не працюють. Він поінформував, що за підсумками дослідження Міжнародний фонд “Відродження” підтримуватиме програми залучення ромської молоді, яка отримала вищу освіту, до правопросвітницької роботи в ромських таборах. Така адресна допомога, на думку Романа Романова, сприятиме забезпеченню зайнятості молодих спеціалістів, буде добрим прикладом для інших членів громади, посилить правову обізнаність, а також сприятиме залученню ромів до життя українського суспільства.

Ольга Жмурко, "Верховенство права"