Закарпатські фермери мають змогу поїхати на навчання в Угорщину та розпочати свій бізнес
27-28 червня ц.р. на запрошення голови Загальних Зборів області Бач-Кішкун (Угорщина) офіційна делегація Закарпатської області, яку очолив перший заступник голови облради Йосип Борто, здійснила робочий візит в область Бач-Кішкун.
У складі делегації були: Чаба Пейтер – голова постійної комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації облради та депутат облради Антон Ліврінц, а також Юлій Матей – Дерценський сільський голова Мукачівського району; Олександр Юрик – начальник відділу рослинництва, землеробства, продовольства та механізації сільського господарства департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА, – інформує прес-служба облради.
Мета поїздки – оглянути і вивчити інноваційні технології, які використовуються в сільському господарстві області Бач-Кішкун з подальшою імплементацією цих технологій у нашому краї.
Делегацію зустрів заступник голови Загальних Зборів Рауш Шандор у будівлі Загальних Зборів та урядової інституції області та радник голови Мойшко Чілло.
Рауш Шандор розказав про біологічну дію та оригінальну технологію виробництва ПІ-води чи то води живого організму для відновлення здоров’я людини, тварини та збереження навколишнього середовища природним шляхом. Тут її успішно застосовують у сільському господарстві. Та щоб пересвідчитись у цьому на власні очі, делегації було запропоновано оглянути окремі фермерські господарства, на яких втілюється технологія використання ПІ-води, яка дає змогу вирощувати екологічно чисті продукти рослинництва і тваринництва, без хімікатів з підвищеною врожайністю.
Першим навідалися до фермерського господарства Вокульо Іштвана у Кішкунфеледьгазі, який, до речі, має три дипломи про вищу освіту і є інженером з вирощування продукції рослинництва. Зауважимо, це не прості фермери, а високоосвічені фахівці, які досягають високих результатів у галузі, займаються винахідництвом та роблять успішні кроки в бізнесі.
Так от, його господарство розляглося на площі 700 га землі, яку обробляє троє осіб власною технікою за інноваційними технологіями. Основа яких - використання ПІ-води. У результаті тут досягають рекордних показників: ріпака - 5 тон з гектара, пшениці – 7 тон з гектара. І це середній результат. Буває й значно більше. Поля перед збором урожаю,які оглянули разом із фермером, - як намальовані: налитий золотом-зерном колос так і прогинається до землі. Взяли завидки…
З такими почуттями попрямували у Кішкунмойшо, де ознайомилися з роботою фермерського господарства А.Фуруш Ондраша - тут також використовують технологію ПІ-води. Почуте вразило. Виявляється, А.Фуруш Ондраша не тільки успішний підприємець, а й мер міста. На площі 2 га у парниках методом гідрокультури із використанням біозахисту від шкідників та термальної води для обігріву вирощує перець. Та який перець! Ароматний, солодкий, різних забарвлень. Вегетаційний період - 10-11 місяців. Досягає висоти – до 5 метрів. Для поливу використовується Пі-вода. Комп’ютер моніторить температуру та вологість. Має підприємство і власне термальне джерело, з якого й підтримується температурний режим у парнику.
– Це чиста біопродукція, яка має великий попит в Угорщині, – розповідав господар. Вона, звісно, коштує дорожче та здоров’я того варте. А за діяльністю такого підприємства контролюючі органи ведуть постійно нагляд. У разі порушення стандартних вимог підприємство позбавляють ліцензії.
Далі делегацію запросили на господарство, що поблизу міста Кечкемет, а це - ТОВ «Пілзе-Нодь», яким керує власник Шомошне доктор Нодь Одріенн. На площі 10 га землі, яка нагадує великий сучасний парник, вирощуються гливи . Та не прості, а за оригінальною технологією. З відходів підприємець виробляє біогаз, а звідси – електроенергію, яку частково продає державі та підтримує необхідне тепло в парниковому приміщенні. А ще для місцевих фермерів виробляє компост. Такий собі замкнутий цикл і нуль відходів.
У селі Фюлопйокоб інженер Дьондьоші Шандор вирощує також гриби –лікувальні - щось із секретних технологій, оскільки така практика є тільки в Японії, Китаю, Кореї та США. У Європі це робить тільки Дьондьоші Шандор. Він і розповів, що лікарські гриби пройшли довгий тисячолітній шлях від народного засобу до сучасних високоефективних ліків, які мають при пухлинні властивості. Сьогодні їх найбільше застосовують у повсякденній онкологічній практиці. Навіть на пізніх стадія захворюваності. То ж лабораторія , яку також вдалося побачити, нагадує дослідний інститут.
По доброму вразило і господарство Немеша Матяша, який на плоші 25 га вирощує екологічно чисті овочі і фрукти. Сам Немеш Матяш у 2015 році став Екофермером Угорщини. Він коротко прочитав лекцію, в якій зазначив, що поливає землю Пі-водою та вкладає в неї свою душу.
У селі Баллосьог делегацію зустрів підприємець Гетейні Йожеф, який займається виноградарством ( вирощує 150 різних сортів винограду на площі 10 га, розводить розмножувальний садивний матеріал у кількості сотні тисяч кущів). Відомий виноробник охоче показав винні підвали та розповів про сільський туризм, яким займається залюбки. Усе це робиться силами власної сім’ї , інколи допомагають робочі – не більше двох-трьох осіб.
За результатами поїздки Йосип Борто сказав:
– Ми будемо збирати фермерів нашого краю, розповімо їм про досвід Угорщини, та тим, кого зацікавить він, організуємо ознайомчу поїздку в область Бач-Кішкун. Та слід пам’ятати: аби започаткувати свій прибутковий, вдалий сільськогосподарський бізнес, треба : по-перше, мати фахові знання, досвід, навички, цікавитися і любити роботу, мати оригінальний план-проект та кошти чи то через державну підтримку, чи то через гранти Євросоюзу, або з інших не заборонених законом джерел. Біологічні методи ведення сільського господарства, які використовуються в даній області, – високоефективні. А результати – вражаючі. Тому ми готові поїхати із закарпатськими фермерами в Угорщину, щоб допомогти їм вивчити цей унікальний досвід більш поглиблено та розпочати свій бізнес вдома, на теренах Закарпаття. Це дасть змогу покращити економічний стан області та полегшить життя людей, які змушені виїжджати у чужі держави в пошуках заробітку для своїх сімей.