Викладач: 40% студентів-закарпатців через незнання української не змогли б викликати швидку

Діти угорської національної меншини, яка компактно проживає у Закарпатській області, часто знайомляться з українською мовою лише тоді, коли йдуть до школи. Водночас навіть ті студенти, які успішно склали ЗНО з української, дуже часто не можуть перекласти державною мовою елементарні фрази.

Про це сьогодні, 10 листопада, під час Міжнародної наукової конференції «Українська мова у світі», що проходить у Львові, зазначила викладач української мови Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Єлизавета Барань.

Вона зауважила, що на Закарпатті проживає близько 150 тисяч носіїв угорської мови, а також функціонує понад 100 шкіл з угорською мовою навчання.

«Угорці проживають компактно. Це означає, що діти вперше знайомляться з українською мовою, лише коли йдуть до школи. Граматику державної мови вони починають вчити тільки у четвертому класі. І одразу учні стикаються з проблемою: вони володіють граматичними нормами мови, однак говорити так і не вміють. Може виникнути питання: чому їхні батьки з ними не займаються з ними вдома? Але не слід забувати, що більшість батьків цих учнів ходили в школу у радянський час і вивчали російську, а не українську, мову», – наголошує Єлизавета Барань.

Водночас вона додає, що для розвитку зв’язного мовлення у школах відведено дуже мало годин. Наприклад, у п’ятому класі це всього 23 години на рік, у дев’ятому – 18. «Коли на тиждень відводиться лише дві години з української мови, це унеможливлює якісну підготовку до ЗНО», – констатує викладач.

«Щодо української літератури, то школярі дуже часто не розуміють мову, якою написані твори. Особливо це стосується якихось авторських висловів, діалектизмів. Тому вони навіть не беруться за те, щоб читати українську художню літературу. Хоча варто зазначити, що мета викладання української літератури в школі з мовою національних меншин – підвищити загальний рівень освіченості громадянина України; розвинути вміння читати українською і усвідомлювати прочитане. На жаль, у нас такого, здебільшого, немає», – додає Єлизавета Барань.

Також вона розповіла про опитування, що провели серед тих студентів вишів, яким вдалося скласти ЗНО з української мови – таких близько 200 осіб. Їм запропонували перекласти українською мовою кілька угорських речень, які описують стан людини. Наприклад: «Я відчуваю колючий біль у грудях», «У мене сильна кровотеча на руці», «У мене висока температура» тощо. Але від 60% до 80% студентів не змогли перекласти українською мовою ці речення.

«Це говорить про те, що після 11 років вивчення у школі української мови, складання державної підсумкової атестації лише від 20% до 40% студентів змогли б у критичній ситуації викликати «швидку», – зауважує Єлизавета Барань.

Сьогодні ЗНО з української мови та літератури обов’язкове для тих, хто хоче продовжити навчання у вищих навчальних закладах України. Та на Закарпатті, за словами Барань, плачевний результат: минулоріч у школах з угорською мовою навчання 63% учнів не склали тестування.

«Водночас багато випускників шкіл з угорською мовою навчання успішно складають іспити з іноземної мови на рівні В2, вступають і виші Угорщини, Словаччини, Польщі і залишаються там. Тому діти угорської національності мають бути мотивовані для вивчення української мови», – додає викладач.