Закарпатець, який переміг у лотереї "Грін кард", розповів про життя у США
Щасливий власник грін-картки Богдан Мешко, з села Загаття на Іршавщині, нещодавно повернувся із Америки. Богдан розповів, як отримати «пропуск у США» і почати життя там з нової сторінки.
Уперше про лотерею закарпатець почув від родичів: спочатку вони заповнили анкету на його ім’я, але не потрапили до списку. Потім він сам вирішив взяти участь і виграв одразу. Каже, що сталося це випадково.
– Які умови для участі в лотереї?
– Зрозуміло, що учасник повинен бути повнолітнім, мати, як мінімум, середню освіту. Знання англійської мови не перевіряють.
– Шанси на виграш має кожен, хто заповнив анкету?
– На Європу дають 50 тисяч віз. Виходить, українець має більше шансів виграти у цій лотереї, аніж у «Лото-забаві» чи будь-якій іншій грі.
– Як довго триває процес оформлення документів, необхідних для поїздки?
– У травні 2016 року я дізнався, що став одним із переможців акції. Потім мені необхідно було пройти співбесіду у посольстві і медкомісію (американці дуже серйозно ставляться до стану здоров’я). Отримав одноразову візу і майнув до Америки. Важливо, що ти повинен поїхати у країну не пізніше, ніж за півроку від дати інтерв’ю з консулом.
– Які права дає грін-картка?
– Ти маєш практично ті ж самі права, що і американський громадянин. Щоправда, не можеш голосувати. Через 5 років проживання у Штатах уже можна і громадянство отримати.
– Чи виправдали твої очікування Штати?
– Про життя в цій країні я міг догадуватися лише з книг чи фільмів. Буду чесним, американської мрії у мене ніколи не було. Що дуже добре, адже це всього лише міф. Багато людей думає, що там легко, що тебе там всі чекають і самі зроблять тебе успішним. Насправді, це не так.
– Що чекає на емігранта, який вперше опинився у США?
– Абсолютно нове життя. Там уже неважливо: був ти вдома бізнесменом чи директором. 90 % емігрантів починають свій шлях із робочих професій. Я от перші три тижні працював на будівництві із своїм дипломом економіста.
– Як в Америці з пошуком роботи?
– Я жив біля Нью-Йорка. Роботу там знайти неважко. Звісно, для початку ти повинен мати якісь кошти, аби пройти процес адаптації. Далі я працював в інженерній фірмі. Там якраз виготовляли прилади для NASA, Tesla Motors. Роботи є вдосталь, головне – бажання працювати.
– У скільки обійдеться житло у Нью-Йорку?
– Кімната у самому Нью-Йорку від 500 доларів. Можна знайти і дешевше. Я жив не у самому місті, а за 30 хвилин до центру Манхеттена.
– Багато українців зустрів під час поїздки?
– Українців там більше, ніж я очікував. І поляків дуже багато. Правда, вони не там не такі привітні, як вдома. Американці здалися мені набагато більше відкритими людьми. У нас купа стереотипів стосовно американців, які є необґрунтованими. Вони не сидять на фаст-фудах, а віддають перевагу натуральній їжі. Що мене найбільше вразило з цієї нації – це простота ставлення до життя. Вони нікуди не поспішають, не метушаться. Звичайно, що все це залежить від рівня життя, і тут українцям приходиться важко.
– Ти жив суто в американському середовищі чи більше у змішаному (з поляками, українцями, росіянами)?
– Я жив, скоріше, у змішаному. Але для того, аби добре вивчити англійську, краще обирати американське середовище.
– Кого і що тобі довелося залишити, аби поїхати в США?
– Вдома лишилися моя сім’я, робота, друзі. Зараз я повернувся сюди новою людиною, з новим світоглядом. Я усім кажу, що потрібно виходити за межі свого комфорту, розширювати власні горизонти і пізнавати горизонти світу. У найближчий час я знову полечу до Америки. Думаю там залишитися.