Виноградівець змусив працівників "Автодору" залатати яму, у якій він пошкодив колесо

Як тільки зійшов сніг, ями та пощербини загрозливо зачаїлися буквально по всіх шляхах. Найдивніше у цій ситуації, що неякість доріг дошкуляє всім. Тому що автомобілістами є у першу чергу люди заможні й при посадах – і президент, і депутати, і той же поліцейський і, навіть очільники «Автодору». Що ж їм заважає не вирішувати проблему, якої давно не існує по той бік західного кордону?

На своїй автівці Василь Танчинець зумів об’їхати чимало українських ям. Але не цю. Весняна вирва по вулиці Копанській (поблизу санаторію «Теплиця») у Виноградові не просто струсонула машиною, але й стала причиною серйозного пошкодження.  Розірване колесо – тільки видимий наслідок удару. Інші неминучі деформації, зазвичай, проявляються згодом.

Українські ями – традиційна причина важких, трагічних аварій. Ті, хто включився в обговорення аварії на Копанській вулиці, відразу згадали жорстоку ДТП у Підвиноградові, коли автомобіль наїхав на весняну яму і його буквально закинуло на огорожу. Рік тому сталося смертельне ДТП у Виноградові знову таки на вулиці Копанській. «Форд» мчав своєю смугою в напрямку до Виноградова і, як сказано в звіті, «не впорався з керуванням» - з’їхав в кювет та врізався в дерево. 30-річний водій загинув на місці. Попри офіційну версію винограді ці переконані, що причиною була дорожня яма. Не випадково її було заасфальтовано наступного дня.

Ями-вбивці були й торік, і в попередні роки, проте цього року вони викликають  справжнє відчуття фаталізму. Адже на відміну від попередніх років  зараз фінансування доріг виросло незрівнянно. Тільки у Виноградівському районі торік витрачено на ремонт доріг 60 мільйонів гривень. Ефект (тобто його відсутність)  відчуваємо під колесами автомобілів. За словами депутата обласної ради Романа Фурмана, жителі села Черна уже телефонують йому – весь асфальт, який торік прокладали у селі, зійшов разом з снігом. Та  що там периферійні шляхи. Відрізок Берегово- иноградів виглядає навіть гірше, ніж до минулорічного ремонту.

Не міг не поділитися прикрими враженнями і наймобільніший український автор Андрій Любка. Повертаючись із концерту у Сату-Маре, він розбив колесо на межі Іршавського й Мукачівського районів. 

Парадокс у тому, пише пан Андрій, що сталося це на ділянці дороги, де ями вже були не такі страшні, як у Дякові, Вилку чи Сільці. Проїхавши справжні кратери і вирви, де машина черкала дном об асфальт, колесо розбив на кращій дорозі.

Але мова про те, продовжує Андрій Любка, що в Румунії дороги в ідеальному стані. "Периферійні сільські шляхи  прекрасні. Той самий клімат, ті самі морози, крига, ті самі важкі фури, які в Дякові проїжджають кордон – а асфальт чудовий. Ями починаються в нас навіть не за КПП, вже на самій території КПП на кордоні, лиш бачиш український прапор – зразу машина пірнає в кратери... Дороги катастрофічні. Дороги нижче рівня людської гідності", – підсумовує поет.

В якійсь Македонії, Боснії чи Румунії – дороги кращі, просто нормальні, стандартні, а ми не можемо навіть асфальт прокласти. Стидоба.

Тим часом Закарпатська область отримає цього року ще більші суми на ремонт і будівництво шляхів. Правда, незрозуміло, чи варто радіти, що мільярдні суми  знову зникнуть у чорній дірі безгосподарності.

Тим часом виноградівець Василь Танчинець не відступає від свого рішення – покласти край традиціям безвідповідальності  і добитися  компенсації за вчинену шкоду та справедливого покарання винуватців. Він дочекався, щоб поліція зафіксувала ДТП, до роботи підключились юристи Валерій Нечаєв та Мілан Чейпеш, інспектор дорожнього нагляду, майор поліції Володимир Ізай запевнив, що  на адресу дорожників уже видано дві вимоги щодо усунення аварійних ям  у Великих Ком’ятах і на вулиці, де зазнав аварії Василь Танчинець. На виконання вимог яму поблизу санаторію таки зарівняли холодним асфальтом. Зрозуміло,  за завдану шкоду все одно доведеться відповідати. Можливо,  цей прецедент подасть приклад іншим небайдужим автомобілістам, (громадським активістам, депутатам, поліцейським) примусить переглянути систему відповідальності за утримання й будівництво доріг.

Наступний крок Василя - подача позову до суду про відшкодування збитків за втрачене колесо, час та нерви. Далі буде.