Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Закарпатський контрактник: молодий, неодружений та переконаний у своєму виборі

Закарпатський контрактник: молодий, неодружений та переконаний у своєму виборі

В Ужгороді, на базі Закарпатського обласного військового комісаріату завершилося вивчення попередніх результатів, отриманих під час минулорічної кампанії з відбору на військову службу за контрактом.

З-поміж півтисячі  мешканців краю, які уклали контракти зі Збройними силами України – конкретні особистості, які вирішили змінити своє життя та збудувати професійну кар’єру в українському війську, – йдеться у повідомленні групи по роботі з особовим складом та громадськістю Закарпатського ОВК. Про це та інше розповідає військовий комісар полковник Богдан Череміський.

– Ким, зазвичай, хочуть бути закарпатці у війську?

– Серед наших краян затребуваними є такі посади: стрілець, механік-водій бойових машин та водій. Аналіз засвідчив, що їх, наразі, посідають майже 50 відсотків закарпатців-контрактників. Крім того попитом користуються спеціальності зв’язківець, розвідник, кухар, кулеметник, мінометник та гранатометник. Варто також зауважити на тому, що на військову службу за контрактом охоче зголошуються і жінки. Більшість контрактників, прийнятих на військову службу, поповнили ряди підрозділів відомої 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

– Якщо спробувати скласти соціальний портрет закарпатського контрактника. Яким він буде?

– Зазвичай, контракт із Збройними силами України укладають чоловіки. Однак з часу окупації російськими військами півострова Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей  майже 13% з тієї кількості кандидатів, які пройшли професійно-психологічний відбір та були направлені до навчальних центрів – це жінки.

За словами військового комісара, близько половини громадян, які уклали контракти досягнули віку вище 35 років,  майже 42% – віком від 20 до 35 років, решта – юнаки та дівчата до 20 років. Проте середній вік бажаючих розпочати чи продовжити військову кар’єру складає 30 років.

Майже рівнозначна кількість новоспечених закарпатських військовослужбовців живуть у містах та в сільській місцевості та, в основному, здобули середню спеціальну чи технічну освіту. Близько 26% закарпатців одночасно зі службою вирішили здобувати освіту у військових навчальних закладах, адже у цивільному житті мали лише атестат про середню освіту.

– А як із сімейним станом у кандидатів на контрактну службу? Чи правда, що здебільшого професійну військову кар’єру обирають неодружені чоловіки?

– Так, здебільшого закарпатці, які приходять до військкомату чи військової частини із бажанням служити в армії – неодружені та не мають дітей. Проте відрив їх від «сімейних» кандидатів не дуже великий, адже родинами встигли до служби обзавестись більше 44% військових. До слова, серед «сімейних» більшість (майже 23%) мають двох дітей, приблизно стільки ж – одну дитину, близько 8% – багатодітні.

42% кандидатів на військову службу до укладання контракту були працевлаштовані, але вирішили змінити кар’єру з цивільної на військову. Частина з тих, які уклали контракти відразу ж після закінчення часткової мобілізації, теж відповідно до законодавства зберегли за собою робочі місця.

 

– Чи можна стверджувати, що військова служба за контрактом є конкурентоздатною на обласному ринку праці?

– Судіть самі: в середньому з питаннями про укладання контракту до військових комісаріатів області звертаються більше 40 чоловік на місяць – це досить багато. Коливання кількості бажаючих, як правило, залежить від подій в країні та на фронті, збільшення зацікавленості контрактною службою також спостерігалось під час звільнення в запас мобілізованих.

Зазначимо, що майже половина закарпатських військових уклали контракти безпосередньо у військових частинах. Це колишні мобілізовані та учасники АТО з бойовим досвідом, які залишитись проходити службу у «своїх» підрозділах, себто тих, в яких вони розпочинали свою службу. Таких майже 33% від загальної кількості контрактників. Майже всі з них під час служби брали участь в антитерористичній операції на Донбасі.

– Пожвавлення серед потенційних контрактників на Закарпатті було нами відмічено в другому півріччі 2016 року, коли було спрощено умови підписання контрактів, – додає військовий комісар. – Слід зважити на те, що військовослужбовці, які підписали контракт для проходження військової служби у Збройних Силах України, отримують стабільне, гарантоване грошове забезпечення від 7000 гривень для солдатського складу та від 8000 гривень і вище для сержантського. Окрім цього є і додаткові виплати, такі як: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного окладу та грошова допомога на оздоровлення у разі надання щорічної чергової відпустки, у розмірі місячного грошового забезпечення. Можу сміливо стверджувати, що цей вид військової служби є повністю самодостатнім та конкурентоспроможним не лише на праці обласного значення, а і загальнодержавного.

 

Додамо, що минулого місяця Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби». Таким чином він унормував деякі питання, пов’язані з прийняттям, продовженням та звільненням громадян з військової служби. Військовослужбовці-контрактники отримали можливість вибору: або продовжити військову службу за новим контрактом, або звільнитися з військової служби. Власне, було подолано правову колізію внаслідок якої громадяни, які були мобілізовані до лав Збройних Сил мали б проходити військову службу до завершення особливого періоду. Крім того, розв’язання цього «гордієвого» вузла дозволило відвоювати дещо втрачені позиції професії військового на ринку праці.