Робота майбутнього: як закарпатські студенти в Чехії розробляли штучний інтелект

Закарпаття багате на талановитих, розумних та креативних людей. У краї є ціла плеяда іменитих науковців та митців. Можливо, колись серед них будуть  і Микола Роботишин та Анатолій Потапчук. Ці два хлопці ще дуже молоді, проте вже дуже здібні. Вони – студенти УжНУ: Микола – математик, а Анатолій навчається на факультеті інформаційних технологій.

Хлопцям поталанило поїхати на практику в Чехію. Університет співпрацює з вишами європейських країн і тому доволі часто студенти можуть відправитися за кордон, аби поповнити свій багаж знань. У Празі ще 1 липня стартувала літня школа з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016». Миколі та Анатолію випала нагода навчатися там аж до вересня. «Почув я про літній табір «DataLab SummerCamp» випадково. На математичному факультеті УжНУ проходила конференція, на якій про це розповідали студентам. Мене на ній не було, але ті, хто був, детально про все розповіли, – зазначає Анатолій Потапчук. – Багато студентів з різних університетів України хотіли поїхати в Чехію, але тільки у двох була віза. Цими студентами виявилися ми з Миколою». «Нам запропонували поїхати в Чехію на практику. Все відбулося дуже швидко. Конкретних деталей, що це і в якому форматі буде відбуватися ми не знали. Але вирішили ризикнути і поїхали», – каже Микола Роботишин.

Програма розрахована на чеських студентів-старшокурсників, яких навчають поєднувати математичні алгоритми з виробництвом. Починалося все з лекційного курсу, відтак перейшли до практики. На вибір студентам запропонували декілька проектів від різних фірм, над якими й працюють у рамках практичної частини. Закарпатці ж обрали один із найбільш складних проектів від команди «GoodAI». Пов’язана робота з розробкою штучного інтелекту – ця галузь стає дедалі популярнішою у світі. Навчання відбувалося у форматі декількох лекцій та паралельно дослідження свого проекту. Два тижні студентам читали лекції викладачі університету та програмісти. Один приїхав аж із Сан-Франциско. Потім кожен студент обирав компанію та проект, який хотів виконувати далі.

«Процес навчання і сам університет дуже відрізнявся від нашого. Всі студенти були значно старшими за мене, – зазначає Микола. – У Чехії в університет вступають пізніше. У цьому, на мою думку, є плюси і мінуси. Плюси в тому, що в 20 років ти більш свідомий, ніж в 17. Тому краще розумієш всю важливість навчання. Матеріально-технічна база також була на дуже високому рівні. Особливо нас вразила бібліотека. Крім того, майже кожен викладач паралельно працював або мав свою власну компанію. Та й ставилися до нас дуже добре. У перший день ми познайомилися із заступником декана Павелом Кордіком. Він усміхався, питав як наші справи. Всі лекції читали англійською тільки тому, що ми з Толіком не знали чеську». «Якщо брати до уваги той час, що я провів у Чеському технічному університеті, то мене приємно вразило відношення викладачів до студентів. Вони поводилися зі студентами як із рівними собі. Можливо, це пов’язано з тим, що більшість викладачів доволі молоді, – каже Анатолій. – Також у студентів-айтішників трохи інше ставлення до самого навчання, вони розуміють, що отримають достойні й корисні знання, які їм знадобляться у майбутньому. Якщо ж поглянути на мою українську групу в університеті, то більшість або йдуть працювати, навчившись чогось самі, або просто не думають про навчання взагалі, знаючи, що необхідних знань для роботи не отримають. Це, мабуть, тому, що у нас відносно старі програми, які роками не змінюються. А час не стоїть на місці».

Микола зауважує, що в нього не було досвіду у сферах, які йому запропонували. Всі теми стосувалися розробки штучного інтелекту. Анатолій же мав деякий досвід: «Цією темою я почав цікавитись ще давно, обожнював читати різноманітні статті про штучний інтелект. У той момент навіть працював над одним проектом, пов’язаним із цим. Побачивши тематику цього табору, я відразу ж відправив їм своє резюме, сподіваючись навчитися чогось справді актуального».

Кожна тема розв’язувала якусь конкретну практичну задачу. Зараз є тенденція, що щороку попит на спеціалістів у сфері штучного інтелекту зростає. Науковці прогнозують, що це – найпопулярніша робота майбутнього. Ідея в тому, що комп’ютери, завдяки їх потужності, можуть аналізувати і бачити ті дані, які не може людина. Студент-математик Микола вважає, що потрібно ще багато часу, аби людство придумало справжній штучний інтелект, який би зрівнявся з людським. Але прогрес помітний.

Подібні літні школи надзвичайно популярні в європейських країнах. Та й Україна активно до них долучається. Щороку сотні студентів їдуть на навчання за кордон. Дехто повертається з новими, надзвичайно корисними знаннями і вдало використовує їх у своїй країні, дехто – залишається в Європі і реалізовує себе там. Однак, де б молодь не використовувала здобуті знання, в Україні чи за кордоном, як зазначає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин така співпраця корисна. «Студенти краще розуміють вимоги ринку праці, необхідність (чи зайвість) для майбутньої роботи тих чи інших дисциплін, тем, методів, які вони вивчають. Це полегшує їм перехід від навчання до реальної роботи, – запевняє Володимир Бахрушин. – Особливістю літньої школи з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016» є те, що вона спрямована на достатньо високий рівень підготовки учасників і дає нашим студентам змогу побачити, що в програмуванні є велика кількість задач, які не зводяться до застосування відомих шаблонів і стандартних інструментів. Важливим є і те, що молодь отримує можливість прилучитися до практики інших університетів, а також пізнати життя в інших країнах, порівняти з тим, що вони бачать вдома. А повертаючись в Україну, вони, можливо, не тільки розповідатимуть про це товаришам, але і сприятимуть поширенню в нас того, що їм сподобалося за кордоном». 

Інший експерт Наталія Шульга зауважила, що участь у подібних проектах дає великі перспективи для молодих ІТ-спеціалістів: «ІТ в Україні – це можливо єдина галузь, яка бурхливо розвивається. Зарплати є конкурентними. Тому хлопці можуть працювати і в Україні, і в ЄС, США. Як то кажуть, в добру путь їм.»

Двійко закарпатських студентів, яким поталанило навчатися в Чехії, вважають, що брати участь у таких школах – це великий, надзвичайно корисний досвід. «Зараз я студент третього курсу математичного факультету. А в майбутньому бачу себе саме в тій сфері, яку ми вивчали в Празі. Після Чехії я зрозумів, що потрібно ще дуже багато працювати, особливо застосовувати знання, які я отримую в університеті, на практиці, – каже студент-математик. – Зараз планую присвятити літо вивченню цієї сфери та отримати сертифікат із англійської мови. І наступного року, після здобуття бакалавра, піти на стажування за кордон. Я завжди готовий до нових випробувань та вражень. Особливо хочеться відвідати Південну Корею та Сінгапур. Кажуть, що рівень розробки штучного інтелекту в Південній Кореї набагато кращий, ніж у Чехії. А в далекому майбутньому також хочеться заснувати компанію в Ужгороді і співпрацювати з нашим факультетом».

Анатолій та Микола вже зробили перші кроки у світ штучного інтелекту, який багатьом пересічним українцям поки що зрозуміти важко. У хлопців велике майбутнє і через кілька років вони досягнуть неабияких успіхів в улюбленій сфері. До речі, саме зараз компанія «GoodAI» разом із провідними світовими IT-компаніями, такими як «Microsoft» та «NVIDIA», влаштовують конкурс, який стосується  штучного інтелекту. Тому, якщо когось цікавить ця тема, можете спробувати свої сили. Відправляти власні проекти можна до 31 серпня. Можливо наступним, кому пощастить здобути знання за кордоном, станете саме Ви. Як показує досвід закарпатців, це цілком реально. Головне – бажання.