Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 305 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 10 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 14 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 16 200+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 1500+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Спільні зусилля заради збереження річок

Україна, Угорщина, Словаччина та Румунія, окрім спільного кордону, мають ще й спільні водойми. А ситуація на річках Дунайської системи – Дунаю, Тиси, Ужа, Латориці, Боржави та інших – впливає на екосистеми усіх чотирьох європейських країн.

Шкоду від паводків та інші проблеми доводиться долати спільними зусиллями. І саме співпраця України з трьома країнами, з якими межує Закарпаття і в яких мають своє продовження українські річки, є яскравим прикладом європейської співпраці та інтеграції.

Прикордонна співпраця з країнами-сусідками почалась ще задовго до їх приєднання до Європейського Союзу – аж у 1990-х роках. Та першою на шляху до співпраці була Угорщина. Саме 28 липня 1993 року у Будапешті між Урядами України та Угорщини була підписана Угода з питань водного господарства на прикордонних водах. Вдруге вона була підписана 11 листопада 1997 року.

Завдяки Угоді експерти Басейнового Управління водних ресурсів р. Тиса (Україна) та угорської Верхнє-Тисайської дирекції водних справ проводять на території обох країн щорічні спільні обстеження гідротехнічних споруд на прикордонних водотоках басейну р. Тиса і каналах.

Варто зазначити, що за останній період, зокрема після вступу Угорщини в ЄС, зовнішні зв’язки між водогосподарськими організаціями прикордонних областей обох країн зміцнилися і розвивалися. Так, на планових і позапланових зустрічах Уповноважених Урядів двох країн робочих груп було розглянуто цілий ряд важливих питань співробітництва на прикордонних водах. Зокрема, активно порушуються питання проблем протипаводкового захисту. Адже не секрет, що більшість річок Закарпаття впадають у Тису, яка, в свою чергу, є притокою Дунаю. І тому зростання рівня води на Закарпатті може призводити до негативних наслідків і на території Угорщини.

Надзвичайно важливим напрямком співпраці водогосподарників Закарпаття та Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини є співробітництво по створенню і експлуатації автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи протипаводкового захисту АІВС «Тиса».

Керівник відділу міжнародного співробітництва Басейнового управління водних ресурсів р. Тиса Марина Скраль у коментарі «Панорамі» відзначила, що на території області нині функціонують 49 гідрологічних і метеорологічних автоматизованих вимірювальних станцій та одна станція контролю якості води, побудовані на кошти Угорського Уряду та інших джерел міжнародної технічної допомоги.

Завдяки цій системі БУВР Тиси (м. Ужгород) і Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ (м. Ніредьгаза) здійснюють постійний обмін в режимі реального часу даними, які отримані з автоматизованих водомірних постів, розташованих на території обох країн завдяки системі мікрохвильового зв’язку. Важливим кроком в напрямку інтеграції до норм європейського законодавства стала розробка Спільної українсько-угорської протипаводкової програми розвитку для басейну Верхньої Тиси, яка була затверджена Уповноваженими Урядів України та Угорщини і отримала підтримку з боку Дунайської Стратегії ЄС.

Схожу Угоду було підписано у 1994 році між Урядами України та Словаччини. Так, завдяки цій угоді представники української та словацької сторін спільно проводять обстеження гідротехнічних споруд на прикордонних річках Уж і Латориця на територіях обох країн. Також фахівці здійснюють оцінку технічного стану згаданих споруд.

Одним із результатів українсько-словацької співпраці є участь у Програмі ЄС «Покращення системи управління паводками MOZES». У рамках проекту було вдосконалено моделі прогнозування паводків у басейнах річок Уж та Латориця, здійснено картування зон затоплень і зон ризику на ділянці р. Уж від українсько-словацького держкордону до с. Кам’яниця Ужгородського району і проведено ряд інших заходів, а також встановлено гідрометеорологічну станцію на р. Латориця поблизу м. Чоп і метеорологічну станцію на р. Уж в смт. Великий Березний.

Також завдяки цій програмі працівники Закарпатського обласного центру з гідрометеорології та БУВР Тиси отримали можливість доступу до результатів загальноєвропейської кількісної моделі прогнозування погодних умов «АЛАДІН».

30 вересня 1997 року в м. Галац була підписана міжурядова Угода між Україною та Румунією. В рамках цієї Угоди працівники водного господарства Закарпаття та сусіднього Мароморошського повіту Румунії вирішують спільні проблеми протипаводкового захисту басейну р. Тиса. Адже русло Тиси є кордоном між українським Закарпаттям та Румунією на довжині 64 кілометри. Також працівники водогосподарств обох країн спільно проводять огляди гідротехнічних споруд, визначають їх спроможність забезпечувати протипаводковий захист населених пунктів прикордонних територій. Та все ж однією з головних цілей роботи закарпатських та румунських спеціалістів є стабілізація русла річки Тиса та захист її берегів від водної ерозії на території сусідніх держав.

Важливим результатом співпраці чотирьох європейських країн є участь у спільних міжнародних проектах. Так, завдяки виконанню заходів спільних проектів програми ППС ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013, які профінансовані з фондів Європейського Союзу та національного внеску партнерів, було модернізовано 7 вимірювальних станцій, проведено автоматизацію 4 насосних станцій та шлюзів, у БУВР Тиси запроваджено стандарт ISO 9001 щодо гідрографічних вимірювань та експлуатації системи АІВС «Тиса», розроблено проект цифрової системи голосового зв’язку, відновлено берего-укріплення біля автоматизованої вимірювальної станції «Тячів» та встановлено систему відео нагляду, розроблено спільну інформаційну систему запобігання паводків для річкового басейну Верхньої Тиси вище Токаю та систему прогнозування паводків, здійснено реконструкцію каналу Чаронда-Латориця, створено пункт виміру витрат води на каналі Сипа-Чаронда, придбано багатофункціональну машину-амфібію TRUXOR та багато іншого.

Марина Скраль розповіла, що під час створення нових розробок у галузі протипаводкового захисту регіону, завдяки тісній співпраці з водогосподарськими організаціями країн ЄС, були враховані принципи Водної Рамкової та Паводкової Директив ЄС. Зокрема, Водна Рамкова Директива ЄС забезпечує законодавчу базу для досягнення доброго статусу водних об’єктів.
«Згідно з стандартами ЄС для поверхневих вод добрий статус визначається добрим екологічним та хімічним статусом. Екологічний статус визначається, в першу чергу, за станом біологічних елементів (риба, донні безхребетні, водна флора). Хімічний статус визначається за вмістом пріоритетних забруднювальних речовин, до яких входять важкі метали та органічні речовини. Робота щодо визначення екологічного стану водних об’єктів згідно з вимогами ВРД ЄС була виконана в рамках впровадження міжнародних проектів на території Батарської і Берегівської меліоративних систем», – зазначила у коментарі «Панорамі» керівник відділу міжнародного співробітництва БУВР Тиси.

Ще одним яскравим прикладом транскордонної спів-праці є відзначення панєвропейського заходу - Дня Дунаю. На Закарпатті його відзначають вже 11 років поспіль. Цьогорічне свято буде особливим, адже за словами представників БУВР Тиси, воно організовуватиметься спільними зусиллями українських та румунських партнерів, оскільки у 2017 році Україна та Румунія відзначатимуть 25 років встановлення дипломатичних відносин. І місце проведення свята є символічним – місто Тячів, яке межує з Румунією.

Під час свята для школярів відбудеться квест «Мандрівка Тисою та Дунаєм до Чорного моря», а також конкурс на найбільшу вагу зібраних пластикових пляшок «Пластикові скарби» та інші цікаві заходи.

Професор Інституту екології природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола НУ «Львівська політехніка» Юрій Петрушка у коментарі газеті «Панорама» зазначив, що транскордонна екологічна співпраця між сусідніми країнами є дуже актуальною. Оскільки завдяки співпраці працівники українських водогосподарств працюють згідно стандартів ЄС. Крім того, завдяки європейським програмам активно вирішується питання протипаводкового захисту.