Роберт Максвелл: історія успіху мультимільярдера, який народився на Закарпатті

«Якщо мені в голову приходить яка-небудь ідея, я не можу сказати їй «ні». Якби я був жінкою, весь час був би вагітним».

Роберт Максвелл – мультимільярдер, медіамагнат, власник майже 6  лондонських видань. Народився 4 березня 1924 року в селищі Солотвино  Закарпатської області, в бідній багатодітній родині. Справжнє його ім’я – Гох Мехел Гершович, яке потім, до речі, він змінював шість разів, і вже зараз відомий нам як Роберт Максвелл. 

Коли в 1939 р. радянська армія перейшла кордон між Польщею та СРСР, батьки змінили йому ім’я на німецьке  Ян Людвиг Хох,  і відправили у Францію. Там  він служив у війську як Іван Леслі дю Мерьє, а коли був перенаправлений до Британії, колеги-військові знали його вже як Леслі Джонса. Подорожуючи майже 3 роки по Європі, в 1941 році Роберт осів у Великій Британії, і почав працювати простим вантажником на військовій базі, згодом шифрувальником, а пізніше – офіцером розвідки. Воював у Північній Африці, за що отримав від королеви почесний хрест. Це дало йому можливість отримати британське підданство, так як іноземцям такі нагороди не давали.  

В березні 1945 року він востаннє змінює ім’я на вже відоме нам Роберт Максвелл. Через 2 роки після війни демобілізується, і на виділені британським урядом 10.000 фунтів стерлінгів за участь у війні купує своє перше видавництво під назвою «Пергамон-прес», яке спеціалізувалося на науковій літературі. Так і починається його медіабізнес. До речі, в майбутньому він виділить  таку саму суму для стартапу кожному зі своїх синів.   

П’ять  років існування маленької компанії в руках Максвелла,  і продукцію видавництва можна було купити вже в 125 країнах. Подейкують, що все своє життя Максвелл належав до контррозвідки і мав неабиякий неформальний вплив на історію Ізраїлю. Після війни він почав розшукувати свою родину яка, до речі, була досить великою (він був найменшою, шостою дитиною), і за допомогою радянських спецслужб дізнався, що батьки були вивезені з концтабору в невідомомому напрямку, а дві сестри залишились живими (згодом він розшукав їх в тодішній Чехословаччині). Кажуть, що саме в цей період Роберт зрозумів, що будувати бізнес «за залізною завісою» є дуже перспективно, так як тут немає західних конкурентів, а отже, він просто приречений на успіх. Проте, це йому так і не вдалося. Він дуже часто відвідував СРСР і там його пафосно приймали, навіть дали прізвисько «барон преси», так як найвідоміші британські видання були в його руках. Максвелл добре знав і Михайла Горбачова і Эдуарда Шеварднадзе і  Александра Бессмертних, а його видавництво «Пергамон прес» друкувало чи не всі біографічні книги – від Андропова до Горбачова.

Проте, бізнес на теренах СССР не став такими успішними, як у Британії. Співпраця з Радянським Союзом майже ніде не розголошувалася. Очевидно, що наміри  британського медіамагнату були неабиякі, адже для створення свого позитивного іміджу в верхівках влади він придбав російський журнал "Наше наследие" Радянського фонду культури. Видання  друкувалось у Великобританії. 

Англійський лорд

В 1964 Максвелл став депутатом британського парламенту від Лейбористської партії, проте  тільки на один термін. Пізніше Роберт скаже, що політика – це не його справа. Він звик працювати, а не говорити. Дивним є той факт, що на відміну від радянської знаті англійський  бомонд не прийняв його у своє коло – поза очі його називали «міщанином-шляхтичем». Так звана історія Попелюшки, де йому дісталась роль і Попелюшки, і принца, і феї. 

Не зважаючи ні на що, в його  руках було найголовніше – інформація. Не даремно кажуть, що хто володіє інформацією – той володіє світом. Максвелл завжди був в полі зору журналістів, та вмів говорити тільки те, що хотів сказати і приховувати те, що хотіли знати інші. Він часто говорив, що  чим більше секретів людина може забрати  в могилу, тим більш успішною є в житті. Саме через це думка телевізійників про медіамагната є досить неоднозначною.  

Повернення на Батьківщину 

Відомий у всьому світі і невпізнанний на своїй рідній землі – в Закарпатському Солотвині. В 1978 Максвелл вирішив відвідати своє рідне село. Завдяки своїм зв’язкам у Москві йому вдалося отримати дозвіл глянути на колишні  дитячі краї. Звичайно, приїхав він сюди в супроводі служб КДБ. Побачивши, в якому убогому стані знаходиться його рідне село, Роберт запропонував 60 мільйонів  доларів для налагодження  благоустрою, та керівництво відмовилося від такого дару,  аргументувавши це тим,  що і самі можуть дати собі раду. Крім того, Роберт запросив трьох односельчан  приїхати в Лондон подивитись місто, але  ніхто так і не поїхав. Як згадує біограф медіамагната,  він був дуже задоволений теплою зустріччю односельчан, проте розчарований соціальним станом людей.

Роберт Максвел був настільки енергійною людиною, що одночасно вів декілька справ і був одноосібним власником своїх компаній.  Відомим всьому світу він став завдяки серії книжок «Світові лідери». До 1991 року в його володінні були найбільші лондонські газети: «Daily Mirror»,  «Sunday mirror», «New York daily news» , журнал «People», видавництво Macmillan Publishers (США) і телекомпанія  «МТV-Європа». В подальшому він  навіть планував створити кооперацію з відомим в наш час медіамагнатом Сільвіо Берлусконі. Проте, не судилося. 5 листопада  1991 року Роберт Максвелл помер за дуже дивних обставин. Вийшовши в море Канарських островів на своїй яхті, щоб просто поплавати, Роберт Максвелл загадково зник. Через декілька днів знайшли тіло і, зробивши розтин, лікарі та рідні отримали більше запитань, ніж відповідей. До цього часу офіційна версія – нещасний випадок. Проте, проведена повторна експертиза ізраїльських лікарів свідчить про насильницьку смерть. 

Похований Роберт Максвелл в Єрусалимі, на Оливковому кладовищі, де поховані всі відомі євреї. 

Наші дні 

В сучасному селищі міського типу Солотвино дім, де жив відомий усьому світу медіамагнат та мультимільярдер Роберт Максвелл майже непримітний. Прикордонна вулиця під номером 16. Все та ж будівля часів Чехословаччини  і ніякого спомину, що тут народився і починав свій нелегкий шлях тодішній бідний хлопець Гох Мехел Гершович. 

P.S. Коли я розпитувала, де саме жив британський медіамагнат, односельчани здивовано  посміхалися  зі словами  «Невже тут жив медіамагнат?».

Післямова 

Точні суми його статків завжди були таємницею. Проте, надзвичайно великі і прибуткові корпорації магната в 90-х стали збитковими і він активно їх продавав, щоб покрити борги. Можливо, якби не смерть, він зміг би відродити бізнес, адже кілька разів ставав банкрутом і все-одно піднімався. З його трьох синів успішними були тільки два – Кевін та Іан, хоча бувалого успіху корпорації  Maxwell Communication та Mirror Group  навряд чи досягнуть. Мультимільярдер Роберт Максвел володів 9 мовами та мав звання почесного доктора Московського та Нью-Йоркського політехнічних інститутів.