Креативно, сучасно, по-європейськи: як навчають дітей в словацькомовній школі №4 м. Ужгорода
Новий освітній закон порушив проблему освіти для нацменшин, які проживають в Україні. На Закарпатті це питання особливо гостро відчувається. Однак на території області є школа, в якій до цього закону повністю готові і позитивно його сприймають. Йдеться про Спеціалізованузагальноосвітню школу №4 з поглибленим вивченням словацької мови в місті Ужгороді.
Необхідність для словацької нацменшини
Як відомо, на Закарпатті проживає чимала кількість словаків. Згідно статистики, з 1989 року їх кількість становила 7329 осіб. Але в товаристві словаків «Матіца словенска» вважають, що сьогодні на Закарпатті проживає як мінімум 15 тисяч словаків. Вони проживають практично в усіх районах області. Зокрема, в Ужгородському, Перечинському, Свалявському районах. Деякі словаки проживають і в Мукачівському районі. Та найбільше, майже половина, їх живе в обласному центрі – Ужгороді.
За весь післявоєнний період на Закарпатті не існувала жодна школа, ба навіть жодний клас зі словацькою мовою навчання. Соціально-політична ситуація в Радянському Союзі, в якому здійснювалася політика створення єдиного радянського народу, приводила до сильних асиміляційних процесів. Зміни в національній політиці почалися з моменту проголошення Незалежності України. На початку епохи Незалежної України у школах Закарпаття почалось інтенсивно розвиватися факультативне вивчення словацької. Цей процес став інтенсивнішим після створення Обласної культурно-освітньої організації «Матіца словенска на Закарпатті».
Та все ж, проблема окремої школи зі словацькою мовою навчання існувала. Як розповів інтернет-виданню «PMG.ua» голова організації «Матіца словенска на Закарпатті» Йосип Гайніш, у 1996 році організація ініціювала відкриття школи зі словацькою та українською мовою навчання в Ужгороді. Була підготовлена концепція розвитку такої школи, яка б дозволила усім бажаючим вивчати словацьку мову та літературу, історію Словаччини тощо. З оглядом на специфічні умови (близькість кордону, спорідненість словацької та української мов) можна було очікувати, що школу відвідуватимуть не лише представники словацької, але й української та інших національностей. Тому вважалося доцільним створити двомовну школу.
Врешті, за словами Йосипа Гайніша, у 1997 році на базі АНВК № 2 в Ужгороді було відкрито перший клас зі словацькою мовою навчання. Протягом наступних років було створено повний чотирирічний цикл початкової школи зі словацькою мовою навчання.
У 2001/2002 році навчання словацькою мовою було переведено у ЗОШ №20 м. Ужгорода. Саме тут формувались класи з двомовним навчанням. Адже частина предметів викладалась словацькою, частина – українською.
З 2004 року словацьку школу було переведено у приміщення ЗОШ №21. До слова, саме у цій школі у 2008 році словацькомовний навчальний заклад закінчили перші 16 випускників. Вони отримали атестат державного зразка першої і єдиної в Україні школи зі словацькою та українською мовами навчання.
Врешті, у 2011 році, словацькомовна школа поселилась у приміщенні , що на вулиці Жупанатській в Ужгороді. Уряд Словаччини допоміг українській стороні з ремонтом будівлі і взяв на себе половину витрат, пов’язаних із реконструкцією приміщення школи.
Приміщення Ужгородської СЗОШ №4
Про необхідність створення словацькомовного навчального закладу розповів у коментарі інтернет-виданню «PMG.ua» директор Музею української культури у місті Свидник (Словаччина), колишній доцент кафедри словацької філології Ужгородського національного університету, кандидат філологічних наук Ярослав Джоганик. Він зазначив, що навчальні заклади такого типу зближують Україну та країни-сусіди ЄС: "Це природнє явище. В Ужгороді є словацька школа, а у Пряшеві – українська. Не секрет, що на Закарпатті проживає чимало етнічних словаків. І тому постала необхідність створення такого закладу. Вивчення словацької мови є вагомим плюсом і для дітей з українських родин. Адже знання мов країн ЄС лише допомагатиме у налагодженні родинних, дружніх, ділових контактів. А це, у свою чергу. сприяє тіснішій євроінтеграції України".
Сучасне школи
Як зазначила у коментарі інтернет-виданню «PMG.ua» директор Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови Марія Фединець, наразі в освітньому закладі навчаються близько 365 дітей.
Один з класів Ужгородської СЗОШ №4
Керівник навчального закладу зазначила, що до норм нового освітнього закону вони готові. Адже діти початкової ланки (1-4 класи) мають навчання повністю словацькою мовою, а державною мовою викладається українська мова та література. Учні середньої та старшої ланок (5-11 класи) вивчають предмети українською мовою. Однак при цьому словацька мова та література й надалі залишаються предметами і для учнів середніх і старших класів. Тому діти в рівній мірі володіють як українською, так і словацькою мовами.
Пані Марія Фединець зазначила, що перекладені підручники для навчання словацькою мовою у початкових класах затверджені Міністерством освіти й науки України. А навчання йде за українською програмою.
Підручники і книги
Діти активно беруть участь у різноманітних конкурсах у Словаччині, відвідують табори. Зокрема, за підтримки Норвезького фінансового механізму і Уряду Словацької Республіки учні школи брали участь у спільному українсько-словацькому проекті « Словаччина-Україна очима молоді». В рамках цього проекту був табір, в якому відпочивало 16 українських та 16 словацьких дітей. Учасниками цього проекту стали Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови, Ужгородська класична гімназія, Школа мистецтв – фільмова школа та лінгвістична гімназія м.Кошице.
Крім того, Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 із поглибленим вивченням словацької мови співпрацює зі З’єднаною школою з поглибленим вивченням української мови імені Тараса Шевченка у Пряшеві, а також з навчальними закладами міст Вранов-Над-Топльоу, Кошице та Міхаловце.
Креативний вчитель зі Словаччини
Варто зауважити, що Міністерство освіти Словаччини кожні чотири роки направляє на викладання словацької мови викладача-носія мови. Нині у цій школі дітей навчає відомий письменник, доктор педагогічних та філософських наук з Пряшева Ян Поханич.
Він працює для дітей початкової школи та викладає їм словацьку читанку. Та методи викладання у нього незвичні: разом з дітьми видає книги, записує диски та навіть спробував зняти фільм. Та найпліднішою його роботою є створення книги «Легенди 4-ої школи», над якою, окрім нього, працювали 39 учнів молодших класів, які стали ілюстраторами цієї книги. Така кількість дітей, яка працювала над однією книгою, вразила і представників Книги рекордів України. І книжкове досягнення Яна Поханича та його вихованців внесено до Книги рекордів України. Крім того, над ілюстраціями до цього творчого доробку прилучились відомі закарпатські художники Володимир Біба, Петро Свалявчик, Сергій Микита та Микола Федькович.
Ян Поханич разом з учнями
Хоч і він працював у різних країнах світу, де проживають етнічні словаки, Україна для нього все ж близька. Адже із Закарпаття походять його обидва дідусі.
Та попри кордони та місце перебування, Ян Поханич у своїй педагогічній практиці втілює яскраві креативні ідеї та ігри. Саме завдяки такому незвичному підходу вчитель зі Словаччини для багатьох школярів став не просто звичайним викладачем, а справжнім другом. "Я близько 11 років займаюсь проблемою правильного читання. І вчу дітей методикою креативної драматики. У початковій школі діти цікавляться усім. Тому ігри і креативність – це найкраща методика донесення необхідних знань. І дітям подобається, коли вони долучаються до якоїсь цікавої спільної справи. У них пробуджується певний інтерес до навчання, до роботи і т.д".
Нагорода Яну Поханичу
Загалом, приклад Яна Поханича доводить, що креативні, нестандартні методи навчання – це майбутнє української освіти, наближення її до європейських стандартів.