Валерія Самулник: "Моя робота є надзвичайно захопливою"
Людина лише тоді живе в гармонії з собою, коли її хобі стає улюбленою справою усього життя. Наша героїня, мукачівка Валерія Самулник, має власну майстерню з виготовлення ручних робіт з холодного фарфору.
Здавалось би, квіти та інші прикраси виглядають маленькими. Та вони є справжніми шедеврами рукотворного мистецтва, які прикрасять будь-яку річ або простір. Саме тому газета «Панорама» поспілкувалась з майстринею і поцікавилась, як проста ліпка може стати справою усього життя.
– Коли Ви вирішили зайнятись власною улюбленою справою – виготовленням виробів ручної роботи із холодного фарфору?
– Я завжди цікавилась виробами ручної роботи. В них є те, чого не знайдеш у виробах серійного виробництва – це, насамперед, увага до найменших дрібничок, унікальність і неповторність, а також душа тієї людини, яка їх виготовляє. Не було якогось конкретного моменту, коли я вирішила, що сьогодні почну свою справу. Було бажання показати, що я змогла навчитись і поцікавитись, чи ще комусь робота з фарфором цікава, крім мене. Виявилось, що мої роботи мають успіх. Тому поступово це переросло у власну справу.
– Наскільки складно виготовляти такі надзвичайно гарні вироби? Яких це вартує зусиль?
– Насправді цим займатись складно. Тут важливі деталі. Кожна квітка має власну будову. Потрібно вивчати її, підбирати кольори, приділяти увагу кожному листочку. Але ця робота є надзвичайно захопливою. Я забуваю про все, коли беру до рук фарфор.
– З Вашого спостереження, що найчастіше замовляють Ваші покупці? Чим вони насамперед цікавляться?
– Насамперед, потенційні клієнти цікавляться унікальністю виробів. Кожна квітка чи букет не мають аналогів. Вироби є унікальними. Вони можуть милувати око протягом багатьох десятків років. Також, на відміну від живих квітів, я можу поєднувати все, що тільки прийде в голову. І не переживати, що квіти між собою можуть бути несумісні. А на відміну від штучних, фарфорові і виглядають живими.
– Особисто Вам що подобається у Вашому хобі?
– Мені приносить задоволення процес виготовлення. Коли ти щось створюєш і в тебе все виходить, виникає неперевершене відчуття, шо ти живеш не дарма і робиш хоч маленький, але вклад у те, щоб світ ставав трохи гарнішим, трохи яскравішим.
– Що про Ваші роботи кажуть найближчі люди: чоловік, рідні, близькі?
– Мої рідні – це найкращі люди в світі. Що би я не робила, вони завжди мене підтримують. Особливо чоловік. Він надихає мене не зупинятись, а розвивати свої вміння. Можна сказати, він є ідейним натхненником і мотиватором.
– Які плани на майбутнє?
– У мене безліч планів. Але я дотримуюсь такого правила, що планами краще не ділитись, а показувати результат. А ще мені хочеться дивувати людей і себе.
– Дякую за розмову.