Коваль свого щастя

Обличчя міста – це візитівки та відомі люди, які прославили його на увесь світ. Та у Мукачеві живе людина, яка прославила своє рідне місто своїми унікальними кованими виробами, які вже стали новими туристичними родзинками й візитівками міста над Латорицею.

Тож гостем прес-центру «Панорама» став Василь Щока – коваль з великою кількістю креативних ідей, який є автором багатьох кованих робіт, які вже стали символами Мукачева.

– Розкажіть, будь ласка, з чого у Вас все починалось? Коли Ви помітили свій ковальський талант?

– Я народився у звичайній родині. Мій батько був військовослужбовцем, а мама – продавцем. Сам закінчив училище за спеціальністю «зварювальник», але працювати за фахом не планував. В дитинстві мріяв стати футболістом або лікарем, але життя і обставини склались інакше. У 90-х роках після розпаду СРСР всі виживали як могли. Я теж не був винятком. І потрібно було годувати сім’ю і дітей. А на той час затребувані були робочі спеціальності. Тому довелося згадати все те, що вчили в ПТУ. Працював і в ЖЕКу, і в лікарні простим зварювальником. Згодом почав виконувати творчі роботи для рекламного агентства. Після того як агентство розпалося, вирішив самостійно працювати на себе. Загалом, куванням я вже займаюсь 18 років.

– І над чим Ви щодня працюєте? Що Ви вкладаєте у кожну свою роботу?

– В основному виготовляю вироби, які необхідні в побуті: ворота, козирки, перила, ковані меблі і т.д. Але мені дуже подобається робити невеликі декоративні речі. Взагалі кожна робота вимагає певної кількості часу для її створення. Деякі роботи вилітають, як кулі – на одному диханні. Деякі народжуються довго. Зазвичай, на виготовлення того чи іншого виробу я витрачаю від кількох днів до одного місяця. І хоч ця робота часом є важкою і рутинною, я завжди з цікавістю ставлюсь до такої роботи, де можу проявити себе як художник.

– Знаємо, що Ви працюєте за унікальною технологією. У чому вона полягає?

– В основному я працюю з простим залізом (труби, смуга, катанка, квадрат), гну його руками на спеціальних матрицях, яке не піддається залізотермічній обробці. Це і є холодне кування. У цій технології не використовується піч-горн, як при гарячому куванні. Інструменти, якими я користуюсь – це матриці, трубогини, зварювання, болгарка і, звісно ж, свої руки. Цей вид кування не менш трудомісткий, ніж традиційне гаряче кування.

– Не секрет, що Ви маєте власні успішні проекти, якими пишаєтесь. Розкажіть, будь ласка, про Ваші творчі здобутки та проекти?

– Одним з найуспішніших проектів є кована писанка «Берегиня», яка виготовлялася для Всеукраїнського фестивалю писанок у Києві.  У цій події взяли участь 585 митців. Я створив першу Писанку, яка обкована химерними залізними візерунками, чого раніше не робив. Складність цієї роботи полягала в тому, що потрібно було зробити так, щоб заготовка зі скловолокна у формі Писанки залишалася під кованим каркасом. Потрібно було не пошкодити заготовку. Особливу увагу я приділив самому задуму цієї кованої писанки «Берегиня». На ній зображений кований птах, який ніби обіймає своїми крилами яйце, а між крилами у нього символи України: жито, маки, калина. Птах уособлює Україну. Саме яйце пофарбоване в жовто-сині кольори нашого прапора. Загальна композиція Писанки забарвлена не в яскраві кольори. Я хотів цим показати нашу багатостраждальну Україну, її нелегкі теперішні часи, але все ж цей птах береже наші традиції і символи. І в цьому сила нас і нашого народу, зберегти і примножити цінності і традиції України.

Ще однією з цікавих робіт – це кована поштова скринька, яка стоїть праворуч під Ратушею. Основний задум цієї скриньки полягає в тому, щоб жителі Мукачева, а також туристи нашого міста могли відправити листа своїм рідним і близьким. Також з радістю беру участь і підтримую різні проекти. Одним з них є велогонки Grand Prix Mukachevo і Excalibur Race, які проходили в цьому році в Мукачеві. Спеціально для цих заїздів виготовляв нагороди з металу – меч Ескалібур і незвичайні Кубки, які отримали переможці велогонок.

– Маючи такий грандіозний досвід створення різноманітних успішних проектів, які у Вас плани на майбутнє?

– Зізнаюсь чесно, планів дуже багато. І мрію, що вони усі втіляться. Зараз я працюю над виготовленням декоративного глобуса, який буде стояти в школі №2 м. Мукачева. Так само я запланував подати заявку на наступний Всеукраїнський фестиваль писанок, який відбудеться у 2018 році. Сподіваюсь вже виготовити коване яйце з українськими чи закарпатськими етнічними орнаментами. Крім того, вже подав заявку-пропозицію в організацію «FOLK UKRAINE» з креативною ідеєю святкування Нового року в столиці України – Києві. Йдеться про створення величезної творчої роботи – кованого ангела висотою 3 м.

– Непогані плани. Однак, що Вас надихає на такі креативні творчі, нестандартні роботи? Звідки такі джерела креативності?

– Мене надихають люди, для яких виготовляю роботи. Мене надихає Мукачево, Закарпаття. Адже тут люди активні, мають свою життєву позицію, роблять все для того, щоб край розвивався і був цікавим для інших. Ну і, звісно, мене надихає моя жінка, яка є основним моїм натхненням.