Як закарпатці користуються безвізом

Минув рік з дня введення безвізового режиму між Україною та ЄС. На цю подію якнайбільше чекали і закарпатці, для яких хоч Європа і була близькою як у географічному, так і у ментальному плані, але все ж «безвіз» полегшив подорож до Старого Світу і стер будь-які перепони, які були до цього. Нагадаємо, що «безвіз» дає право на перебування на території країн ЄС (окрім Великої Британії та Ірландії), Норвегії, Ісландії, Швейцарії та Ліхтенштейну до 90 днів упродовж 180-денного періоду.

Загалом, за інформацією Державної прикордонної служби, з початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу виїжджали майже 20,3 млн громадян, з яких майже 4,8 млн – за біометричними паспортами та понад 555 тис. громадян України скористалися всіма перевагами безвізового режиму.

Найчастіше українці виїжджали за кордон авіатранспортом, а також через кордон з Румунією та Польщею. Найменше українці перетинали словацький кордон.

Газета "Панорама" вирішила поцікавитись, як закарпатці скористались безвізом та які переваги вони відчули.

Роман Гуті, ІТ-спеціаліст

«Мій закордонний паспорт завжди в кишені рюкзака, і я готовий та відкритий до раптових подорожей. Безвіз знищив той психологічний бар’єр при плануванні подорожі. Нема потреби нервувати, готувати документи на візу і очікувати що ж там буде. Є нагода і всі сприятливі умови – вперед! В додаток до того, нарешті я можу вільно і, коли є потреба їздити у відрядження, спрощує життя мені і колегам. Не кажучи вже про подорожі з метою відпочинку. Загалом я активно подорожував протягом цього першого року «безвізу». Що хочу наголосити, з біометрикою паспортний контроль проходить швидше. Яскравим прикладом буде хай і коротка, однак дуже драйвова подорож до Рейк’явіку на матч Україна-Ісландія. Про виграш цієї подорожі мені повідомили буквально за декілька днів до вильоту, і рішення треба було приймати швидко. Звичайно, що окрім фарту, не останню роль грала наявність у переможця активної візи чи біометричного паспорту. Хай навіть результат цього матчу був не на нашу користь, то був дуже емоційний, неймовірний та захоплюючий досвід. А останню країну, яку я відвідав, була Албанія”.

Ксенія Шокіна, журналістка

«Я дуже люблю подорожувати й відкривати нові горизонти, але волокита із оформленням візи мене страшно бентежила, навіть лякала. До «безвізу», зізнаюся, ставилася вкрай скептично. Біометричний паспорт зробила, коли переконалася, що це таки працює. І отримала я його, до речі, на День народження. Завдяки біометричному паспорту вже відвідала кілька країн: Польщу, Чехію, Німеччину, Нідерланди, Угорщину.

Найперша подорож по «безвізу» була дійсно спонтанною: буквально за кілька днів до виїзду купила з колегою тур і поїхала. Я мріяла відвідати різдвяні ярмарки Європи кілька років, але весь час на заваді ставали якісь обставини. Цього разу все вийшло. Я закохалася у різдвяний Дрезден: сотні напівказкових ярмаркових будиночків, фантастична архітектура і музика на кожному кроці... А ще – Дрезденська картинна галерея та скарбниця. Описати це словами неможливо – треба бачити!

Найбільше мені подобається, що подорож не потрібно планувати задовго наперед: можна сьогодні ввечері вирішити, а завтра вранці вже гуляти в іншій країні. Спочатку це було досить дивне відчуття. Я маю багато тревел-мрій, але поки нічого конкретного не запланувала. Ось на вихідних якраз відвідала ніредьгазький зоопарк і те, що я остаточно їду, було вирішено якраз увечері перед виїздом.

Цього літа вирішила знайомитися з Україною, але якщо підвернеться цікава мандрівка – готова їхати хоч завтра”.

Віталій Дячук, журналіст:

«Безвіз» для українців – чудова можливість пізнавати не тільки свою країну, а і країни Європи. Це дуже цікаво спостерігати за тим, які спільні риси та відмінності є між нашими містами, їх жителями, звичками та побутом. Це суттєве полегшення для тих, хто хоче на кілька днів «перезавантажитись» після робочого тижня чи місяця, але не має часу дізнаватись про умови отримання віз і вистоювати черги за ними.

Безвізовим режимом ми з дружиною вже мали нагоду скористатись кілька разів. Крайньою була поїздка до Мілану, адже хотіли провести її День народження у якійсь із європейських країн. Проте під час поїздок навіть порівняно великого Мілану нам було мало, тому ми встигли побачити і угорський Дебрецен, з якого був виліт, і портову Геную.

Насправді організувати кількаденну подорож не так складно, проте везіння і трохи часу на моніторинг квитків та житла також потрібно. При бажанні, зекономити можна скористатись послугами лоукостерів, які часто влаштовують акційні розпродажі квитків, а житло забронювати через Booking чи Airbnb. Тоді ви зможете навіть ближче познайомитись із місцевими жителями та їх побутом, а подорож вийде цікавішою. Особисто мені це цікаво, адже я так намагаюсь практикувати свою жахливу англійську.

Наразі конкретних планів на наступні подорожі немає, не рахуючи щорічної поїздки дружини до словацьких Татр. Цього року, скоріш за все, поїдемо разом. Хоча найкращі думки про подорож завжди народжуються спонтанно».

Думка експерта

Попри те, що рік «безвізу» в Україні пройшов успішно, все таки українцям варто розуміти, що цю «безвізову» можливість можна і втратити. Так, за ГО «Європа без бар’єрів» Ірини Сушко, протягом найближчих років можливе зростання кількості осіб, які користуватимуться «безвізом». І звичайна необізнаність громадян щодо умов «безвізу» може призвести до зростання кількості відмов при в’їзді на територію ЄС на кордоні. Також ще одним ризиком є перевищення дозволеного перебування громадян на території ЄС при користуванні безвізовим режимом.
Ірина Сушко вважає, що для того, аби реформи в Україні пришвидшувались, Європа може дати ще одну морквинку. Не виключено, що це може бути зближення з Шенгенською зоною. Адже до цієї зони входять і країни – не члени ЄС (Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія). І є країни ЄС, які не є членами «Шенгену» – це Румунія, Болгарія, Кіпр та Хорватія. «Рік показав, що українці пройшли своєрідний тест. Шенгенська зона працює на принципах довіри. Це чудово, коли правоохоронні системи Шенгену довіряють один одному, і довіряють своїм громадянам», – мовив експерт.

Та все ж ризики залишаються. Зокрема, наразі йдуть розмови – що далі: Шенгенська зона чи відміна мобільного роумінгу для українців? Та все ж протягом року українці переконались – до Європи потрібно їхати як мандрувати, так і отримувати новий, необхідний для країни досвід.