На Закарпатті під час зйомок фільму масово отруїлися члени знімальної групи
Зйомки чеського художнього фільму «Балада про бандита», що відбувалися 17−21 серпня у мальовничому закарпатському селі Колочаві, були затьмарені отруєнням учасників знімального процесу.
Як розповів виданню учасник зйомок, керівник агенції «Арт фільм» (м. Київ), член правління німецько-українського культурно-інформаційного центру у місті Дюсельдорфі Олег Лядик, зйомки фільму про легендарного опришка Карпат Миколу Шугая фінансував чеський уряд, оскільки Шугай – національний герой у Чехії (на початку ХХ ст. Закарпаття входило до складу Чехії).
Тому на зйомки приїхало безпрецедентне чеське віп-представництво – дипломати, культурологи, митці, громадські діячі. У стрічці задіяні відомі європейські актори, зокрема, французький Фредерік Поті. Захід відбувався за сприяння Чеського центру у Києві. Подію висвітлювало Чеське телебачення, українські й чеські ЗМІ. Приїхав у повному складі симфонічний оркестр із Чеських Будейовиц. Загалом із Чехії приїхало два великих автобуси, в яких було до сотні пасажирів.
"Бентежить, що гості нашого Закарпаття ледь не вмерли від отруєння, – розповів пан Олег. – Зйомки почалися 17 серпня, а вже з 19 серпня люди почали падати від сильного харчового отруєння. Зокрема, постраждала дочка другого секретаря Посольства Чехії в Україні Луції Гржегоржікової. Ми з нею дружимо. Я її рятував. Їй надавала допомогу "швидка". Я теж отруївся, 23 серпня. Коли відчув, що починаю непритомніти, подзвонив на місцеву "швидку". Мені порадили… підійти до них пішки, бо "маленько то є недалеко, 500 метрів". А я не міг дійти навіть до дверей свого номера. Я втратив свідомість… Потім мене відвезли у лікарню в Колочаву, де лежав під крапельницею 8 годин. Зараз я у Львівській обласній інфекційній лікарні".
За словами пана Олега, неможливо визначити, де отруїлися люди, бо точок харчування знімальної групи і дипломатичного корпусу було декілька. Частина чехів жили у місцевому готелі європейського рівня «АЖІО», частина у відпочинковому комплексі «Чеська стражниця». А також харчувалися в інших місцях. Зйомки йшли в лісі, бувало що й до 1-ї години ночі. Людей харчували просто в лісі, була виїзна торгівля. Їли також і на території заповідника «Старе село», в хатах.
Перебуваючи в лікарні, пан Олег постійно телефонував у Закарпатську санепідстанцію, аби з’ясувати, чи проводили якісь дослідження причин масового отруєння. Але телефони головного лікаря Закарпатської СЕС Івана Гуледзи не відповідають. Також додзвонювався до колочавської «швидкої допомоги», аби довідатися прізвище людини, яка порадила йому йти до них пішки. Там кидають трубку. Подзвонив і на урядову «гарячу лінію», прокуратуру. Результат – нульовий…
Сільський голова Колочави Юрій Кливець підтвердив журналісту факт отруєння, але лише дванадцяти членів чеської знімальної групи. І наголосив, що це було легке отруєння. «На 100 відсотків невідомо, де вони отруїлися, – сказав Юрій Кливець. – Вони жили у двох готелях, але харчувалися на зйомках, у лісі, причому привезли з собою багато продуктів, зокрема, фруктів. Дослідження санстанції не проводилися. Інцидент уже вичерпано. До Колочави приїжджає відпочивати багато туристів, однак досі ніколи ніхто не отруювався».
У Чеському центрі у Києві (під патронатом цієї організації проходили зйомки) журналісту повідомили, що нічого не чули про масове отруєння у Колочаві.