Восьмирічного мукачівського рома не хочуть брати до школи через ім’я Катерина

Змінити ім'я синові, щоб він нарешті отримав «хлопчаче» ім'я, змусило Катерину Ернестівну тільки вимога школи. Мовляв, ми не можемо взяти вашого хлопчика, тому що в свідоцтві про народження він - дівчинка.

Як таке могло статися?

Найголовнішою проблемою ромського населення є їх безграмотність і безініціативність. Поки не почали виплачувати величезну за їхніми мірками допомогу при народженні дитини, роми не займалися оформленням документів. Живучи в своїй громаді, вони сильно не переживали про життя «поза табором». Але з появою великих соціальних виплат ромська молодь зрозуміла, що народження дитини - це практично золота жила для них. У зв'язку з цим утворилася ціла бюрократична гілка, яка почала масову реєстрацію жінок. Той, хто хоч трохи розбирався в законодавстві і жив у таборі, напевно, міг в той час заробити чималі дивіденди. Але як вже сказано вище, грамотних людей в таборі дуже мало. Один не правильно сказав, другий неправильно записав і вийшло, що хлопчик, якого звуть Юрієм, в свідоцтві про народження записаний Катериною.

За вирішенням цієї проблеми ми звернулися до начальника Мукачівського РАГСу, яка, в свою чергу зазначила, що тут також має місце і недбалість батьків. «Так, звичайно, кожна людина може помилитися. Коли приходить неосвічена людина, яка навіть не володіє українською мовою, то працівник оформляючи документи, може щось зрозуміти невірно. З свідоцтва про народження, яке ви мені показали, стає зрозумілим, що працівник, який видавав документ, зробив описку в записі «Брінзачка Катерина Ернестовна» і в графі з ім'ям дитини, і в графі з ім'ям матері вказав одне і теж ім'я. Очевидно, що це механічна помилка. Дитині вже вісім з половиною років, він вже повинен ходити в третій клас, а мама тільки тепер до вас звернулася».

Дискримінація держслужбовцями

Можливо, роми могли б і самостійно розібратися в складних бюрократичних системах реєстрації за місцем проживання. Однак їх благі наміри переважно розбиваються об стіну чиновницького відношення. Працівники як житлово-комунальних установ, так і інших установ, дозволяють собі «особливе» ставлення до ромів. Можна і голос підвищити, і відправити куди-небудь, не пояснивши, які саме документи треба донести або переоформити, і як це можна зробити. Звичайно, зробивши кілька безуспішних спроб самостійно «легалізуватися», роми знову повертаються до звичної схеми - вони перестають вирішувати свої проблеми. Небажання морочити собі голову і упереджене ставлення державних службовців до ромів, породжує всі ті проблеми, які є сьогодні в ромському поселенні.

Історія Катерини Ернестівни нічим не відрізняється від історії інших ромів, які намагаються самостійно вирішувати свої проблеми. Вона кілька разів пробувала вирішити свою проблему сама, але кожен раз у неї вимагали якісь документи, які вона не знала де взяти. І ось вже більше двох років мати намагається вирішити проблему сина-дочки, і весь цей час дитина не відвідує школу.

Був би і далі Юрко Катериною ...

Можливо, циганський хлопчик так і жив би з «дівчачим» ім'ям в документах. Бо поняття «суд» для ромського населення з наведених вище причин є настільки «ефемерним», що роми просто його остерігаються. Однак мати хлопчика дізналася, що на території ромського поселення працює офіс «Мукачівського правозахисного центру», який спеціалізується саме на таких проблемах. Адвокат правозахисного центру підготував позовну заяву і буде вести цю справу до логічного завершення. І зовсім скоро Юра стане повноцінним хлопчиком, і зможе піти в школу.

Радує той факт, що роми вже починають проявляти ініціативу, звертаються за допомогою. Якщо так піде і далі, скоро в ромському поселенні буде наведено порядок з документами, і вони зможуть почати повноцінне соціальне життя.

Наталія Козирь