Всюди нас багато, нас не подолати або як живуть закарпатці в США
Давно хотілось дізнатись, як живеться нашим людям за океаном. Ніяк не випадало нагоди знайти людину, яка б розповіла про своє перебування в США. І ось декілька років тому, щирий та вірний друг нашого інтернет-видання - Тетяна Соловйова разом зі своїм чоловіком переїхали до Нью-Йорка. Нещодавно вдалось зв'язатись і попросити Таню написати декілька слів про своє перебування там. Розповідь її хоч і була короткою, та ми певні, що це лише початок, і незабаром Тетяна підготує нам ще купу цікавих історій про життя закарпатців в США.
Ось її перша розповідь:
"…тать Мішку, тать но! Тать де сь устав!" – це, мабуть, останнє, що я очікувала почути в поліклініці багатомільйонного міста Нью-Йорк. Так, мені не почулось, це закарпатці, які вже є всюди. Те, що світ тісний, я зрозуміла вже в перші дні свого перебування в США, коли на роботі познайомилась з молодим колишнім жителем Мукачева, випускником МДУ, мама якого в минулому вчителька 11 школи, що в мікрорайоні «Росвигово». Чудесні збіги не перестали мене дивувати, коли влітку мене відвідала моя однокласниця, з якою в Мукачеві зустрічатись ніяк не вистачало часу. Неодноразово в магазинах, кафе та метро я бачу наших емігрантів (Мукачево, Ужгород, Іршава і т.д) Я навіть знаю одного нашого земляка, що в Брукліні город свій обробляє. Каже, «парадички» там смачніші, ніж в супермаркеті. Не смію йому заперечити.
Одним з найважчих завдань тут є розуміння американської англійської. Але для наших чути діалектизми – це аж ніяк не вперше. Наші люди все вміють, багато знають, знаходять хорошу роботу, вчаться , реалізовуються в житті. Одним словом, викручуються з усіх ситуацій. Американці дивуються нашим розумовим здібностям, безкінечній креативності та артистизму. В свою чергу хочу подякувати за професійну підготовку гуманітарно-педагогічному коледжу Мукачева.
Ми не забуваємо, звідки ми родом, ми просто хочемо заявити про нас всім, що десь на земній кулі є прекрасний сонячний край – Закарпаття. Нашою природою не можуть намилуватись на фото, наша архітектура зовсім не схожа на велетенські хмарочоси Нью-Йорка, а наші люди – найщиріші та найпривітніші в світі…Та ось тільки жаль, що такі люди покидають свою Батьківщину. І в кожного на це свої причини.
Добре, не будемо про сумне, бо скоро Різдвяні свята і ми збираємось вражати американських сусідів українськими колядками. Всім величезний привіт та найкращі побажання на майбутні починання!"