Життя після карантину: які професії зникнуть та на кого варто вчитись
Інтерв’ю із дослідницею економіки праці Ольгою Купець про те, як карантинні заходи змінять наші уявлення про роботу. Ольга Купець – професорка Київської школи економіки, консультантка Світового банку та Міжнародної організації праці.
В інтерв’ю вона розповіла, чим для ринку праці може завершитись карантин, у яких галузях українськи заробітчани однозначно втратять роботу та які професії користуватимуться найбільшим попитом після того, як ми повернемось до звичного ритму життя.
– Карантин переформатовує ринок праці. Які професії стануть у нас найбільш актуальними зараз?
– Думаю, найбільш актуальні професії зараз – це медперсонал: лікарі, медсестри, санітари. За даними Державної служби зайнятості, навіть на 1 березня у нас була величезна нестача лікарів. Тепер, в Італії та Великій Британії, як ми бачимо, лікарів відкликають із пенсії. Студентам, які опановують медичні спеціальності, дозволяють починати працювати раніше і виходити на ринок праці швидше, ніж вони планували. Та сама історія відбувається і у Німеччині, і у Чехії. Думаю, у нас ми цей ефект теж побачимо. Для системи це буде величезний виклики – знайти лікарів, щоби заповнити всі прогалини.
Ми всі бачимо, як зростає попит на кур’єрів – доставка продуктів, кореспонденції техніки, будь чого. Фахівці сфери розваг у режимі онлайн теж будуть користуватись популярністю. Ми бачимо, як зріс попит на ігри, стрім-відео, різні онлайн консультації. Думаю, що онлайн консультації щодо здоров’я, професійного розвитку та сімейної психології також будуть зростати. Взагалі, всі сфери, які можна переводити в онлайн будуть розвиватись і всі, хто зможе це зробити, будуть затребувані і зараз, і після карантину.
– А виробництва?
– Звичайно, виробнича сфера також. Так само, як і сфера комунальних послуг – вода, світло, тепло інтернет тощо. Люди сидять вдома, активніше споживають комунальні послуги і хтось має обслуговувати всі потрібні мережі. Думаю, буде зростати попит на людей, які готові працювати у колцентрах.
– Є якісь професії, які після карантину просто зникнуть?
– Складно сказати. Якби люди могли зробити правильні висновки із коронавірусу, то було би добре, якби в принципі з громадського транспорту зникли кондуктори, щоби ми перейшли на термінали. Взагалі, щоби ми перейшли на безготівкові форми оплати.
Українські мігранти, які доглядали за особами похилого віку в Італії та Іспанії, зараз однозначно втрачають роботу і невідомо, коли почнеться наступна хвиля попиту на працівників із догляду.
– На кого варто зараз перекваліфіковуватись? Найлегше, мабуть, на кур’єрів?
– Так, це – найлегше і найшвидше. Єдине, тут важливі самоорганізація і відповідальність, щоби людині могли довірити передачу, наприклад, кореспонденції між компаніями. У цій професії важливі особистісні характеристики.
Перекваліфікація на лікарів та психологів – це дуже довго, і не будь яка людина може це зробити. Якщо людина має першу освіту вчителя, то на психолога вона зможе перенавчитись. Якщо перша освіта була пов’язана із хімією, біологією чи фізикою, де базові знання є, то можна за декілька років перекваліфікуватись, наприклад, на медсестру. На ІТ-спеціалістів також можна навчитись, залежно від базової освіти.
– Коли ми з Вами спілкувались рік тому, то говорили про те, що у майбутньому найбільш популярними будуть професії, пов’язані із доглядом за людьми, медициною та комп’ютерною сферою. Ця тенденція буде посилюватись після карантину?
– Так. Думаю також, що багато хто перейде в онлайн, бо це дає можливість звільняти додатковий час, при цьому не втрачаючи в ефективності. Це переформатує гнучкість у багатьох сферах.
Затребуваність тих чи інших професій після карантину буде залажати від тривалості цього карантину та глибини його впливу на економіку і суспільство. Відносно недовгий карантин, без суттєвих втрат, означатиме відносно швидке відновлення економіки. Люди, які зараз працюють вдома, після карантину захочуть надолужити втрачене. Буде швидко зростати попит у торгівлі, туризмі, розвагах – у всьому, у чому люди зараз обмежені.
– А якщо карантин буде довгий?
– Якщо ми підемо за песимістичним сценарієм, із тривалим карантином, великою смертністю і значною втратою доходів – буде зростати попит на споживче кредитування. Відповідно, банківська сфера також буде активніше набирати працівників.
Моє побажання: якщо українська держава зробить правильні висновки і почне інвестувати у науково-дослідні роботи у сфері медицини, біології та хімії, відбудеться швидке зростання справжніх науковців у цих важливих сферах. Ми мали стагнацію у цьому напрямку впродовж 25 років, через недофіансування та брак сучасного обладнання. Вона призвела до того, що молоді люди, які хочуть цим займатись, їдуть закордон, бо тут їм працювати нецікаво. А таланти і людський капітал – це важливо. Якщо уряд буде більше у це інвестувати, то буде збільшуватись попит на науковців. Але це мій дуже вже оптимістичний прогноз.
– Щодо того, що медиків відкликатимуть із пенсій і студентів раніше допускатимуть до практичної роботи… Ми впираємось у те, що нам потрібна якісна медична освіта, якої поки що бракує у нашій країні?
– Безумовно, освіта потрібна якісна і без хабарів. Тому що медичні вищі навчальні заклади – це суцільні хабарі, які потрібно сплачувати незалежно від того, навчаєшся ти чи ні.
У нас медиків з пенсії особливо і відкликати не потрібно. Через мізерну зарплату у лікарів та медсестер, і, відповідно, мізерні пенсії, люди працюють, допоки можуть. Молодь, яка приходить у медичні заклади, часто кидає роботу, через несприятливі умови праці. Тому у нас особливого пенсійного резерву нема. Студенти, якщо їх почнуть активно залучати до роботи, будуть навчатись на практиці, але це може бути навчання із ризиком для життя людей.
Супутні ризики тої ситуації, яку ми маємо зараз, полягають у тому, що не всі можуть працювати з дому, відповідно, не всі матимуть доходи, аби утримувати родини. Плюс, ми стикаємось із гострою необхідністю терміново покращувати освіту, аби несподівано не з’ясувати, що вона не відповідає реальності…
Щодо освіти – ми це не з’ясуємо несподівано, ми це вже знаємо. Питання у тому, яким чином перейти на ту освіту, яка відповідатиме реальності. Зараз ми отримаємо прогалини навіть у шкільній освіті через карантин. Це – величезний ризик для людського капіталу. Якщо Міністерство освіти просто вирішить закрити цей навчальний рік так, ніби він пройшов повністю і всі отримали необхідні знання, то ми отримаємо величезний розрив знань у нинішніх школярів старших класів. І цей розрив даватиме про себе знати потім постійно. Якщо у фундаменті є дірки, на ньому потім погано триматиметься решта будівлі.
Говорячи про дистанційне навчання та онлайн освіту, то потрібно враховувати, що для цього має бути все необхідне технічне устаткування і у викладачів, і в учнів. Плюс, потрібний достатньо високий рівень відповідальності та самоорганізації, щоби люди могли навчатись віддалено, а потім – віддалено працювати.
– Якщо говорити про світ після карантину. Які можуть бути ризик для України? Кажуть, наприклад, що ми матимемо ще більший відтік кадрів закордон, зокрема медиків та комп’ютерних спеціалістів.
– Медиків – можливо. Тому що для них виїзд закордон – це в рази вища заробітна плата та значно краще обладнання. У 2012 році ми проводили дослідження міграції представників сфери освіти, і отримали величезну різницю у мотивації між вчителями середніх шкіл, ПТУ та дослідниками і науковцями. Якщо вчителі переважно їхали за доходами, то науковці і дослідники їхали заради доступу для кращих технологій. У лікарів тут спрацьовує одночасно два цих фактори, тому відтік лікарів і медсестер дійсно може зростати.
Щодо відтоку ІТ-спецалістів, я не впевнена. Якщо є різниця у заробітній платі, то вона з’їдається різницею у вартості життя. Оскільки вони можуть працювати дистанційно, то вигідніше працювати тут, отримуючи майже ті самі доходи, що і закордоном, але витрачаючи у рази менше, бо у нас вартість життя менша. Медики, все ж, надають послуги, які потребують безпосередньої присутності біля пацієнта.
– Що буде із тими заробітчанами, які їздили працювати у магазинах, прибирати, працювати будівельниками – попит на них відновиться?
– Думаю, відновиться. Молоді у тій же Італії мало. У них також є високий рівень міграції, тому що молоді італійці виїжджають працювати в інші країни. Тому їм потрібні мігранти, аби заповнити ті нішеві сфери, де не хочуть працювати самі італійці, німці чи іспанці. Відновлення, особливо у сфері послуг та на виробництва, буде стрімке. Єдине, що постраждає, як я уже сказала – сфера догляду за літніми людьми.
Я сподіваюсь, що з коронавірусу люди винесуть ще один урок: старіти потрібно активно і самим дбати про своє здоров’я, щоби не потребувати догляду. Плюс, думаю зростатимуть вимоги до держав щодо зростання якості медичних послуг. Бо ми вже бачимо, що вони на дуже низькому рівні вони надаються в екстремальних умовах по всьому світу. Думаю, далі дедалі більше багатих і освічених людей будуть розміти, що інвестувати потрібно у медичну сферу. Це буде призводити до здорового довголіття.
– Але це ми зараз говоримо не про Україну, а про закордон?
– Так, нажаль. У нас про здорове довголіття ми ще довго не зможемо говорити, бо люди у нас уже у 50 років мають купу хронічних захворювань через неякісне харчування та неправильний спосіб життя.
– Які ще впливи карантину на ринок праці Ви бачите?
– Ми матимемо часткове безробіття, коли люди, нібито, мають роботу, але не мають доходів. Втрата доходів буде значна, особливо у сфері розваг та роздрібної торгівлі. Будуть закриття маленького бізнесу, який не виживе у цій кризі. Ще одна проблема стосується людей, які працюють, не будучи ніде офіційно оформленими і вони не мають права на якийсь захист. Часто, втрачаючи доходи, вони не можуть отримувати допомогу з безробіття. Це може бути велика проблема, бо люди опиняться кинутими напризволяще.
Втім, як показав наш аналіз криз, у нас це кожного разу відбувається, але люди завжди якось адаптуються. Яким чином вони будуть адаптуватись цього разу – побачимо.