Юріїв день: історія та традиції свята

Сьогодні, 6 травня, православні віряни вшановують пам’ять Святого Георгія Побідоносця. Слов’янська назва свята — Юріїв день.
Назва походить від імені святого Георгія Побідоносця, який в народній традиції зазвичай називався Єгором або Юрієм.

Юріїв день: історія Георгія Побідоносця

Великомученик Георгій був сином багатих батьків, які виховали його в християнській вірі. Вступиши на військову службу, Георгій виділявся серед інших воїнів своєю хоробрістю і фізичною силою. Почувши одного разу на суді вирок про винищування християн, святий Георгій відчув співчуття до них.

Передбачаючи, що його теж очікують страждання, Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, з’явився до правителя Диоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості.

Через це Святий Георгій був ув’язнений, де його піддали тортурам. Але він мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Георгій помер в 303 році і пізніше був зарахований до лику святих.

Юріїв день: традиції святкування

Традиційно в Юріїв день православні християни звертаються до Георгія з молитвами і просять святого про врожай, про захист від бід і негоди, про удачу та успіхи. Зі святом в старовину пов’язували деякі прикмети.

У цей день було прийнято слухати воду. Люди вирушали до криниць і слухали. Якщо ніхто нічого не чув, то зима обіцяла бути теплою і нетривалою. Якщо ж хтось чув плюскіт води, то зима обіцяла бути морозною.

Юріїв день: приказки та прикмети

У Юріїв день дозволявся перехід селян від одного поміщика до іншого. В кінці XVI століття такий перехід був заборонений, остаточно сформувалося кріпацтво, ті, хто налаштувався шукати «доброго поміщика», були змушені довічно залишатися на старому місці.

Звідси виникла приказка «Ось тобі, бабуся, і Юріїв день», як вираз жалю і образи з приводу невиправданих очікувань і краху надій.

• У цей день сходить весна на землю;
• Юріїва роса від семи недуг;
• З Юрія — хороводи, з Дмитра — вечорниці.