“Прийшов час брати відповідальність в свої руки” – Власта Негря
На Закарпатті працює чимало волонтерських організацій, які різними способами допомагають військовим нашого краю, що перебувають у зоні АТО.
Серед них і ужгородська благодійна організація “Відродження України. Закарпаття - Revival of Ukraine”, яку очолює волонтерка та громадська активістка Власта Негря. Вона розповіла газеті “Панорамі” про те, як виник цей рух, чому вона вирішила допомагати армії та чому зараз спостерігається тенденція до зменшення допомоги військовим серед звичайних українців.
– Коли Ви вирішили, що потрібно зайнятись волонтерською діяльністю?
– Тоді, коли я зрозуміла, що окрім простих громадян, таких як ми з вами, військовослужбовці та добровольці нікому не потрібні. Це стало ясно весною, як тільки почалася окупація Криму. Тоді на прохання бійців нашого, ужгородського 15 – окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї бригади і на той час виконуючого обов’язки комбату Василя Дидюка за день було зібрано 3 тонни допомоги. Це були продукти харчування, батарейки, одяг, амуніція і багато іншого. Невдовзі ми зрозуміли – це тільки початок, і військовим необхідно абсолютно все, адже в армії після тотального розкрадання майже нічого не лишилося.
– І скільки зараз осіб є членами Вашої організації?
– У організацію “Revival of Ukraine” входять близько сорока осіб. Серед них є студенти, програмісти, священики, колишні бійці АТО. Кожен має свою окрему функцію і завдання як зібрати допомогу, так і передати її особисто в руки бійцям.
– Не секрет, що Ви були на передовій, спілкувались з військовими. Скажіть, які проблеми хвилюють їх найчастіше?
– Найбільше - це не потрапити до полону та щоб у разі атаки сепаратистів або Росії своєчасно прийшло підкріплення. Хвилюють глобальні політичні проблеми, сумніваються бійці у правильності дій наших очільників, коментуючи, що за кожним перемир’ям може бути і черговий прорив або котел, як, наприклад, в Дебальцево. Згадують свої домівки і сім’ї, переживають, щоб нічого з ними не сталося, адже у багатьох є діти, у когось батьки хворі, дуже хочуть додому і закінчення війни.
– А як дивляться військові на нашу мирну українську дійсність? Зокрема, на життя у мирному Закарпатті?
– Їм не подобається лицемірство. У перший день прибуття їх палко, радісно, урочисто зустрічають, а вже на другий день – ніхто не помічає, не бачить. Такий от конт-раст. При згадці про вибори взагалі лютують, бо майже всі кандидати обіцяють АТОшникам ледь не по ордену, купу грошей та землю гектарами. Думають, що хлопці дурні і нічого не розуміють. У військових одна ціль – мир на нашій землі і рідному Закарпатті, а взамін їм потрібно лише людяне ставлення.
– Останнім часом спостерігається тенденція до зневіри українського населення до влади, до допомоги військовим. Скажіть, чому українці все менше хочуть допомагати армії?
– До влади - так, але у військових чого зневірюватись? Як на мене, керівництво держави робить все, щоб хоч на якийсь час припинити кровопролиття і разом з тим спекулює людськими життями на виборах, тим часом, поки всі відволіклися на події в Сирії, тишком-нишком іде торгівля, контрабанда, незаконний бізнес. І погані настрої підсилюються постійними хвилями мобілізації та запевненням, що це все затягнеться ще на пару років. Ось вам і відповідь, чому люди допомагають менше. Якщо, не дай Боже, почнеться щось на кшталт нового Дебальцево, закарпатці швидко згуртуються незалежно від того, довіряють вони владі чи ні.
– Що потрібно Україні для того, аби люди знову повірили в країну?
– Протягом останніх 24 років влада дуже мало зробила для того, щоб Україна була сильною, незалежною, вільною та демократичною державою. Замість цього наша країна постійно переживає кризи. Треба, щоб замість нинішніх чиновників до влади прийшли патріоти, які вірять у майбутнє України і знають, яким воно повинно бути. Тому саме заради оновлення місцевої влади команда “УКРОПу” йде до Закарпатської обласної ради, щоб якісно змінити політику в області, яка буде дієвою і корисною для усіх закарпатців.
– Ви якраз і очолюєте список партії “УКРОП” до Закарпатської облради. Скажіть, хто з Вами йде змінювати Закарпаття?
– Разом зі мною йдуть в облраду ті, кому небайдужа доля краю. Це і підприємці, і волонтери, і бійці АТО. Кожен з них вже встиг успішно проявити себе в громадській діяльності, і тепер ми розуміємо, що без участі в роботі владних структур ми нічого не можемо змінити на місцях. Тому ми будемо робити все для того, щоб змінювати Україну й зокрема Закарпаття, щоб наша країна стала сильною, незалежною, європейською, а наші міста - кращими в Україні.
Цей матеріал був опублікований у №40 газети "Панорама" від 15 жовтня 2015 року.