Корупція є найбільшим тягарем для розвитку країни

Відповідно до міжнародного рейтингу Transparency International, за індексом сприйняття корупції Україна знаходиться на 144 місці в світі та знаходиться поруч з Центральноафриканською республікою, Нігерією та Папуа-Новою Гвінеєю. Це означає, що Україна на сьогоднішній день все ще залишається однією з найбільш корумпованих країн світу.

У нас все тримається на хабарництві і для цього створені всі передумови. Тобто, сама система влади та система взаємостосунків держави і бізнесу, або держави і громадянина побудована так, що сприяє хабарництву.

До нас неохоче йде інвестор. Хтось каже, що через війну. Насправді, інвестиції гальмуються через хабарництво. Крупні компанії з іноземним капіталом звикли працювати за законами, а у нас доводиться майже на всіх стадіях реєстрації та початку бізнесу проходити через потужну державну бюрократичну м’ясорубку і скрізь питання можна вирішити через грошове преміювання відповідальних чиновників.

Як побороти корупцію?

Звичайно, що у нас є можливості подолати корупцію. І ми починаємо з нею боротися. Однак антикорупційна боротьба гальмується навіть на найвищих щаблях влади.
Лідер партії «Основа» Сергій Тарута розповів одному з центральних телеканалів, що на зустрічах з людьми він постійно чує вимогу – жорстоко карати корупціонерів, однак у нашій країні навіть створення Державного бюро розслідувань, чи Національного антикорупційного бюро України, чи Антикорупційного суду йшло не просто зі скрипом, а відверто гальмувалося центральними органами влади. Зі слів Сергія Тарути, це доводило, що чиновники найвищого рангу бояться, що колись таки доведеться відповідати за свої нечесно зароблені статки.
Сергій Тарута також був категорично проти того, що нардепи беруть на поруки чиновників-корупціонерів. Саме через це у нас навіть піймані на хабарах чиновники не несуть передбачену відповідальність.

Про те, як побороти корупцію, ми попросили розповісти керівника Закарпатського обласного осередку партії «Основа» Олексія Сапронова.

– Олексію Миколайовичу, найпопулярніша думка, яка є в народі, це вживати досвід Китаю та деяких інших країн до наших корупціонерів. Тобто, безжально карати, аж до страти. Такий метод може бути ефективним в Україні?

– Те, що корупціонери заслуговують на щонайжорсткіше покарання, це правда, і у нас в країні в законодавстві зафіксовані доволі жорсткі норми покарання хабарників. Однак, на рівні судів все закінчується якимись умовними покараннями, або взагалі виправданнями. А з іншого боку, навіть щонайжорсткіші покарання того чи іншого корупціонера не дадуть потрібного ефекту. Хіба ефективним буде боротися з комарами, вбиваючи їх поодинці?... Повірте, відрубаєте голову дракону, на цьому місці виросте інша голова. Тобто, покараєте одного чиновника-хабарника, то немає гарантії, що на його місце не прийде такий самий хабарник.

– А є якісь інші рецепти боротьби з корупцією?

– Звичайно, є. Ми повинні зрозуміти, що живемо за старими радянськими нормами формування державного апарату. І цей апарат формувався за принципами створення непорозумінь, створення проблем, створення незручностей. Тобто, робилося все для того, щоб все було в тіні, а вирішення проблем і незручностей було виключно корупційним шляхом. Тобто, робилося все так, щоб люди стояли в чергах, щось виходжували, за чимось чекали, випрошували якогось дозволу чи підпису. А щоб розплутати цей клубок, щоб не очікувати і не ходити по кабінетах, потрібно було комусь і щось занести.

Допоки в Україні буде той старий державний апарат, побудований за принципами надмірного контролю, створення проблем, непрозорого розподілу бюджету, до тих пір і буде існувати корупція.

– Тобто, корупцію можна подолати лише, якщо змінити саму систему держапарату?

– Десь так і є. Але мова не просто про бюрократичну державну структуру. Мова взагалі про те, що чиновники не повинні втручатися, до прикладу, в бізнес. Фундаментом побудови держави мають стати принципи невтручання, особистої та економічної свободи. Коли я кажу, що потрібно віддалити чиновників від процесів бізнесу, то маю на увазі те, що особистий контакт з чиновником має бути ліквідований або максимально обмежений. У більшості європейських та й будь-яких демократичних розвинених держав, громадянин чи бізнесмен масу адміністративних питань може вирішити по інтернету, не виходячи з дому чи офісу. А у нас досі за будь-яким папірцем потрібно ходити по кабінетах чиновників і скрізь тобі створять такі умови, що волієш краще дати забара, щоб не тратити на весь цей бюрократизм час та нерви.

– Побутує також думка, що чиновникам потрібно більше платити зарплати і тоді вони боятимуться брати хабарі, щоб не втратити своє місце…

– Є така думка і вже, до речі, на багатьох державних посадах є дуже пристойні зарплати. Але це питання повинно вирішуватися в комплексі. Вже саме призначення на посаду повинно бути не за блатом чи чиєюсь протекцією, а повинен бути прозорий конкурсний відбір та конкурсне просування по службі.

– А як громадяни можуть контролювати того чи іншого чиновника?

– Ну, для цього повинен бути доступ до персональних даних чиновників. Громада повинна чітко бачити: з яких коштів живе чиновник і які у нього витрати. Це аксіома. І не варто ховати свої незаконні статки на рахунках родичів. У нас подеколи чиновники у деклараціях бідні як церковні миші, але ж всі бачать, що цей чиновник живе в розкоші. Необхідно запровадити принцип прозорого і доступного контро-лю витрат та власності не лише самих чиновників, але також і їх найближчих родичів. Окрім того, ні чиновник, ні його найближчі родичі не повинні займатися бізнесом.

– Останнім часом в Ужгороді та й в Закарпатті взагалі були випадки незаконного використання бюджетних коштів. Це ж також корупція. Як з цим боротися?

– Бюджет формується з податків громади і тут повинен бути особливий контроль. Рух фінансів, використання державної та муніципальної власності мають бути повністю прозорими. Всю інформацію про майно та використання бюджетних коштів будь-який громадянин повинен легко знайти в інтернеті і бачити, наскільки ефективно влада розпоряджається бюджетом. Зараз місцеві влади мають купу різних варіантів розкрадання бюджету на непрозорих тендерах чи під маркою вигаданих так званих програмах «державного розвитку», «державної допомоги», відшкодуваннях ПДВ, розподілі житла чи земельних ділянок. Я повторюю, всі діяння влади повинні бути прозорими і бути під контролем громади.

Раніше повідомлялось про компроміси, які пропонує партія "Основа".