Політика   • 25 жовтня 2018 року, 09:151374

Олексій Сапронов: Необхідно зменшити залежність регіонів від центру

Керівник осередку партії «Основа» в Закарпатті Олексій Сапронов розповів про необхідність зменшення залежності регіонів від центру

Децентралізація це – надання широких повноважень місцевому самоврядуванню в питаннях економіки, гуманітарної політики, охорони правопорядку, розпорядження місцевими земельними ресурсами. Тобто, це те, що робить регіони більш незалежними від центру.

Реформа децентралізації продовжує залишатися вкрай актуальною в Україні. Адже органам місцевого самоврядування держава передає не тільки істотні повноваження, а й певні бюджети. Створені громади можуть вільніше розпоряджатися власними коштами, вони краще знають проблеми і знають пріоритети фінансування.

В рамках реформи децентралізації в Україні вже створені 800 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), в яких проживає майже 7 млн осіб. Тепер в кожній області України є свої ОТГ, 16 районів країни вже повністю реформовані, а в 112 районах новими ОТГ покрито більше 50% території.

Фактично автором нинішньої реформи децентралізації в Україні є один з лідерів партії «Основа» Володимир Полочанінов. «Я не вважаю, що я був поганим або неефективним народним депутатом. Багато речей, які я тоді пропонував, стали основою національної політики сьогодні. Наприклад, закон про децентралізацію. Тоді всі говорили, що несвоєчасно, а зараз це чи не головна реформа в країні», – заявив Володимир Полочанінов.

Реформа однозначно потрібна. Але чомусь занадто повільно рухається. Ситуацію ми попросили прокоментувати керівника осередку партії «Основа» в Закарпатті Олексія Сапронова.

– Олексію Миколайовичу, як рухається реформа з децентралізації в Україні в цілому?

– На жаль, в ході проведення реформи проявляється багато недоліків, допускається чимало помилок як в її плануванні, так і в процесі реалізації на місцях.Сумно, але ця реформа затягнулася – вона триває вже четвертий рік. При цьому 68% територіальних громад країни досі не залучені в процес і залишаються серед необ’єднаних. За рамками реформи перебувають ще 35 млн громадян України.

Негативно позначається і те, що в багато ОТГ при об’єднанні увійшло значно менше сіл, ніж спочатку очікувалося. Середній показник по країні сьогодні – 4-5 населених пунктів. Тому зараз до 35-50% ОТГ, за інформацією Мінфіну, є фінансово неспроможними. І ресурсів у таких ОТГ для самостійної діяльності все ще не вистачає.

– Закарпаття називають краєм, де реформа децентралізації рухається найповільніше в Україні…

– Так і є. На жаль, тут домінують навіть політичні мотиви. Тобто, десь громади вже готові до об’єднання, але процес гальмується на рівні області. І це вже не просто бюрократичні перепони, а політика.

– Чому так відбувається?

– Скоріше за все, область не хоче втрачати вплив на населені пункти. Звичайно, що окрім того бюджети адміністрацій втрачають бюджети, адже більшість податків при створенні ОТГ залишаються на місцях і вже об’єднані громади розпоряджаються ними на свій розсуд. Адміністраціям це не подобається.

Читайте також:  Що робити з мовами в Україні

– Ви вважаєте, що громади вже готові самостійно розпоряджатися коштами, які залишаються у них?

– За логікою звичайно, що на місцях влада краще знає, куди потрібно витрачати кошти. І витрачаються ці кошти прозоріше. Вони знають, де у них проблемні місця і на вирішення цих проблем вже не потрібно просити виділення коштів ні від району, ні від області. Тобто, це дуже добре, коли є така фінансова самостійність. Але з іншого боку, подеколи голови ОТГ дійсно зловживають незалежністю. Вони знають, що тепер не є підконтрольними вищим органам влади і використовують інколи кошти громади не зовсім раціонально. Тут вже потрібна свідомість самих громадян. Це вони вже повинні не кивати на Київ, чи Ужгород, а розбиратися зі своєю владою, чому не відремонтовані тротуари, чи занедбаний парк. Адже такі питання вже в компетенції ОТГ.

– У загальному, які пункти реформи децентралізації вважаєте найбільш актуальними?

– Ну, я вже сказав про фінансову та адміністративну незалежність ОТГ від районної чи обласної влади. Це великий позитив. Окрім того, вважаю, що в реформі передбачена і певна незалежність цілого регіону від Києва. Адже передбачається навіть скасування посади голів адміністрацій. Щоправда, там передбачено посаду представника Президента, але ця посада вже стає більше номінальною. Такий собі «смотрящий», а не керівник.
Ну і вважаю, що позитивним повинна стати реформа децентралізації у створенні другої палати у вищому законодавчого органу країни.

– Тобто, мова йде про палату регіонів? Вважаєте, що вона може бути корисною для країни?

– Однозначно. Мова про створення другої палати парламенту з 50 чоловік з рівним представництвом від кожного регіону України. У верхню палату області або делегують, або вибирають по два-три сенатора. У нижню палату – палату депутатів – вибирають всі громадяни. Це поширена практика, бо є свої переваги.
По-перше, можливості забезпечити поряд із загальним представництвом інтересів усіх громадян країни особливе представництво колективних інтересів населення окремих великих регіонів, або інтересів інших великих груп суспільства, які грають в ньому якусь важливу роль.
По-друге, можливості оптимізувати, тобто упорядкувати, законодавчий процес, встановивши гальмо і противагу ймовірним поспішним і недостатньо продуманим законодавчим рішенням однієї палати.

Нижня палата створюється за пропорційною системою обранням депутатів від політичних партій і їх блоків, і її основною функцією є стратегічний напрямок розвитку держави і відповідність цим напрямком законодавчих актів. А верхня палата створюється за принципом представництва існуючих в суспільстві інтересів територій. І її основною функцією є тактичне спрямування законодавчих актів на реалізацію суспільно значущих інтересів громад, а також як механізм противаги політичному волюнтаризму окремих політичних сил, представлених в нижній палаті парламенту. Вважаю, що це ідеальна система парламентаризму.

Двопалатні парламенти мають Канада, США, Франція, Польща, Чехія, Хорватія, Сербія, Чорногорія, Румунія, Боснія і Герцеговина та багато інших. Загалом у 69 країнах світу сьогодні функціонують двопалатні парламенти і функціонують ефективно.

Раніше повідомлялось про компроміси, які пропонує партія "Основа".

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів