Депутати пропонують збільшити робочий час вчителів та скасувати їм доплати, – профспілка
Група народних депутатів з парламентської фракції «Голос» пропонує збільшити робочий час педагогічного працівника для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи до 40 годин на тиждень, а також скасувати доплати вчителям. Про це, з посиланням на подані депутатами правки до законопроекту «Про повну загальну середню освіту», повідомляє ЦК Профспілки працівників освіти і науки.
У профспілці зазначають, що впродовж цього тижня члени робочої групи Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради, до складу якої входять представники Профспілки, обговорюють пропозиції народних депутатів України, внесених ними до законопроекту «Про повну загальну середню освіту» для розгляду його в другому читанні.
«Величезну тривогу викликають наміри окремих народних депутатів України: Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Вакарчук С.І., Васильченко Г.І., Лозинський Р.М., Василенко Л.В., Цабаль В.В., Осадчук А.П., Юрчишин Я.Р., Рахманін С.І., Устінова О.Ю., Стефанишина О.А., Клименко Ю.Л. (усі члени фракції «Голос» - ред.), які у своїх пропозиціях пропонують (поправка 228) у статті 24 законопроекту встановити норму, що робочий час педагогічного працівника для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи складає 40 годин на тиждень», – заявляють у профспілці.
Тобто народні обранці пропонують всупереч статті 22 Конституції України, статті 51 Кодексу законів про працю України, Законам «Про освіту», «Про загальну середню освіту» погіршити умови праці вчителів та запровадити для них 40 годинний робочий тиждень.
Також у профспілці висловили невдоволення пропозицією членів фракції «Голос» скасувати різні види доплат, які зараз отримують вчителі.
«Ці представники народу у Верховній Раді України хочуть скасувати доплати вчителям за класне керівництво, за перевірку навчальних робіт, за завідування навчальними майстернями, кабінетами, спортивними залами, навчально-дослідними ділянками, за обслуговування комп’ютерної техніки та за проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів, завідування бібліотеками, роботу з бібліотечним фондом підручників, підвищення ставки заробітної плати за педагогічне звання «старший учитель», а також скасувати норми про обов’язковість письмової згоди вчителя на роботу на неповну ставку», – повідомляють у Профспілці працівників освіти і науки.
У профспілці також наводять обґрунтування депутатів щодо запропонованих нововведень:
«Нарахування заробітної плати педагогічних працівників зараз є дуже ускладненим, а також обмежує академічну автономію педагогічних працівників, приписуючи їм певні види діяльності як обов’язкові. Крім того, система надбавок і доплат створює хибні мотивації для педагогічних працівників, оскільки значну частину (до 50%) їхньої заробітної плати складають надбавки, натомість різниця між кваліфікаційними категоріями складає близько 5%. Тобто у педагогічних працівників немає мотивації до професійного зростання.
Ми пропонуємо суттєво збільшити розрив між кваліфікаційними категоріями та усунути доплати за певні види робіт, оскільки ці види робіт не є додатковими та мають входити у посадові обов’язки вчителів. Також ми пропонуємо скасувати надбавку за вислугу років, оскільки вона не відображає безпосередньо професійного зростання педагогічних працівників».
Окрім цього, народні обранці пропонують (поправка 495) вилучити зі статті 61 освітянського закону норми про встановлення науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам доплати за наукові ступені та вчені звання, щомісячні надбавки за вислугу років, щомісячну доплату за сертифікацію.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 61 закону «Про освіту» посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3 мінімальних заробітних плат та підвищується не менше ніж на 10 % за кожною наступною кваліфікаційною категорією.
«Глибоке занепокоєння викликають також пропозиції щодо заборони спрямування освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників гімназій, загальна кількість учнів в яких становить менше 50 осіб; ліцеїв, заснованих сільськими, селищними, міськими (міст з населенням менше 50 тисяч) радами; ліцеїв, загальна кількість учнів 10-12 класів в яких становить менше 300 осіб та здійснення оплати праці педагогічних працівників таких закладів освіти виключно за рахунок коштів їх засновників», – наголошують у профспілці.
Передбачається антиконституційна норма про припинення з 1 липня 2020 року безстрокових трудових договорів з керівниками закладів загальної середньої освіти та одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на шість років, а з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік без проведення конкурсу та звільнення їх у разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору. Аналогічна пропозиція про припинення трудових договорів передбачається стосовно педагогічних працівників, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.
«ЦК Профспілки в зверненнях до територіальних організацій наголошує на необхідності щонайшвидшого вивчення та обговорення доопрацьованого законопроекту в колективах та забезпечення відповідної роботи з народними депутатами України з метою підтримки і врахування пропозицій ЦК Профспілки й недопущення прийняття норм, які звужують трудові та інші права громадян, серед яких освітяни, під час подальшого розгляду та голосування його у другому читанні та в цілому», – наголосили у Профспілці працівників освіти і науки.