Закарпатські бодібілдери успішно повернулись із всеукраїнських змагань

Нещодавно відразу з трьох масштабних змагань з бодібілдингу та фітнесу повернулись додому спортсмени, які під керівництвом відомого тренера, чемпіонки України Євгенії Суботіни зуміли непогано себе показати. Про результати закарпатських спортсменів на всеукраїнських змаганнях – у інтерв’ю з Євгенією Суботіною.

– За короткий період часу ви з вашими спортсменами змогли виступити відразу на кількох спортивних заходах. Розкажіть детальніше про це…

– На змагання ми їздили втрьох. Я (як тренер), моя дочка Олександра Суботіна та Олександр Довганинець. Ми, cправді, за два тижні, зуміли відвідати цілих три спортивні події: 8 жовтня ми змагалися у Кременчуці на всеукраїнському турнірі на Кубок ПАО «Укртатнафта», 10 жовтня – виступали у Києві на Чемпіонаті Кубка міста, а у період з 15 по 18 жовтня перебували у Дніпропетровську у рамках Чемпіонату України.

– Які результати продемонстрували ваші спортсмени?

– У Кременчуці, до прикладу, моя донька, яка виступала у змаганнях по бікіні фітнесу, посіла 4 місце у категорії юніорок. Можна вважати це хорошим результатом, оскільки суперники там традиційно показують хорошу підготовку, а моя Олександра – тільки дебютантка. У Києві вона з поміж 18-х дорослих спортсменок зуміла потрапити до півфіналу (8 місце). А у Дніпропетровську виступала і серед юніорок, і серед дорослих. Результат однаковий – півфінал. Я була нею задоволена, бо зважаючи на її молодий вік (17 років) такий показник може вважатися достойним. Не гірше виступив і ще один мій підопічний Олександр Довганинець. Хлопець став фіналістом у категорії юніорів у Києві та фіналістом Чемпіонату України з фітнесу (4 місце) у Дніпропетровську. А у Кременчуці він навіть став чемпіоном з фітнесу. Там же він завоював срібні нагороди з бодібілдингу в категорії до 80 кг.

– Судячи з результатів напередодні змагань їм довелось добряче «попітніти»…

– Так, підготовка була дуже виснажливою. Їм доводилось дуже ретельно стежити за власним раціоном харчування, регулярно займатись у залі. Інколи їм хотілось зірватись, проте вистояли за рахунок сили волі та міцного характеру. Наприклад, напередодні змагань у Дніпропетровську ми мали хорошу можливість як слід підготуватись, бо жили там впродовж тижня. Зусилля були титанічні, але це було того варте.

– Як працювалось зі своєю донькою? Ви були до неї поблажливіші, чи навпаки, суворішою?

– За всю мою тренерську кар’єру в мене було близько 15-ти спортсменів і не можу сказати, що дозволяла б своїй дочці більше, ніж потрібно. Гадаю, навіть навпаки, я була до неї більш прискіпливішою. Олександра йшла на ці змагання, щоб довести в першу чергу, щось собі самій. В неї був стимул – достойно себе показати на всеукраїнському масштабі. Думаю – вона впоралась і я можу нею пишатись.

– Олександрі тільки 17. Які в неї плани на майбутнє і чи хоче вона далі пов`язати своє життя з бодібілдингом та фітнесом як її мама?

– Вона у мене дуже любить куховарити. Навіть робила кілька спроб аби взяти участь у відомому телепроекті «МастерШеф». Стосовно спорту – я не збираюсь на неї тиснути. Нехай робить власний вибір. Можливо вона і піде по моїй стежині. Якщо брати короткочасні плани, то не виключено, що Олександра візьме участь у змаганнях з Кубку України у Чернівцях, який традиційно проходить навесні. Поживемо – побачимо.