Як Мукачево «впевнено йде» європейським шляхом…

Про культуру поведінки та причини чому ми ще довго не станемо справжніми європейцями, поки не змінимо своє мислення.

Зізнаюсь чесно, ці рядки просились після річниці Майдану. Однак почекав. Думав, зима, війна, економіка розставить усе на свої місця. Та ні! Ментальність у нас така,  що ми її не хочемо вбивати.

Ми всюди кажемо, що наша нація – європейська, що наша країна – європейська. І водночас скаржимось, що у світі до нас ставляться, як до третьосортного народу. Так що ж ми не так робимо?

Відповідь я отримав під час звичайної прогулянки вулицями міста. Купи сміття у парках, скверах… Та що тут говорити, якщо біля головної туристичної візитівки, символу Мукачева, його альфи і омеги – замку «Паланок» –  кілограми сміття!

Вражає інколи й той факт, що деякі «сміттєві олені» викидають використане не в баки, а біля них. Чисто «європейська» культура! І ніяке «AVE» тут не допоможе.

Тепер вже і проситься відповідь на запитання, яке поставив на початку блогу. Вона є банальною, звичайною, яку, мабуть, так і не почують згадані мною «сміттєві олені»: усі зміни починаються з нас, з нашого мислення, з наших маленьких дій, маленьких кроків. Ми звикли в усіх негараздах звинувачувати Росію, однак жодних контраргументів не даємо. Європейські туристи інколи вражаються «охайністю» наших вулиць, зокрема, й тієї, що веде до Замку.

Тому постійно прибираймо власні приміщення та прилеглі до них території, не викидаймо сміття будь-де. Почнімо маленькими кроками змінювати себе! Не будьмо свинями!

P.S. Я розумію, що деякі коментатори під цим постом напишуть, що «чому ти пишеш, а нічого не робиш?», або «чому нема різних акцій чи суботників?». Тому і напишу, що хочу об’єднати небайдужих людей, які не переслідують  жодних політичних амбіцій, люблять своє місто і наш багатий дуже гарною природою край, і разом прибрати наше місто, і привчати цьому містян, аби і вони змінили себе. Далі буде…