Вікіпедія по-мукачівськи

Рано чи пізно будь-яку молоду людину починають мучити різноманітні світоглядні питання про життя і смерть, про свою роль у світі, про дороги, котрими йти. Не кожен може так зразу відповісти, декотрі блукають у пошуці істини десятиліттями. Над розв’язанням окремих проблем буття б’ються легіони різнокаліберних філософів.

У цьому плані маленьким мукачівцям пощастило. Вони мають уже готове дерево пізнання. В самісінькому центрі міста.

Не знаю, чи мав якісь плани на шапку Мономаха нинішній глава держави, коли наказав спорудити в кожному місті нашої країни дитячі майданчики, брендовані кондитерським фрагментом його прізвища. Але цей хід був дійсно геніальним, бо стало добре всім. Діти отримали можливість ходити на безкоштовні каруселі, батьки - їх туди водити в рамках нагороди за слухняність, ну і поголів’я київських цукерок у магазинах українських міст таки збільшилося.

У Мукачеві рошенівський майданчик обладнали біля кінотеатру, що колись носив просте європейське ім’я Scala, нині замінене урочисто-совєцьким терміном "Перемога", котрий красується велетенськими кривавими буквами на старенькому інтелігентному фасаді.

Майданчик впирається в стіну, що роками перетворюється на галерею графіті, вимережену різноманітною цікавою інформацією. Хтось відсталий від життя, напевно, здивувався б, чому місцева влада нічого не робить, наприклад, із триповерховими матюками, котрі хтось вивів на стіні дитячого майданчика в захваті від власної крутості. Але ця, на перший погляд, недбалість мукачівської влади насправді є винятковою прозорливістю, проявом стратегічного генія й незбагненної мудрості.

На цій настінній вікіпедії школярського розливу молода людина, що мучиться від метафізики й екзистенціалізму, може знайти відповідь на будь-які питання. Пояснення на стіні чіткі й зрозумілі - хто звідки виліз, хто куди має піти, і, нарешті, хто ким є. Самотньо й депресивно? Нема проблем - на дитячому майданчику можна без проблем знайти інформацію, хто в якій школі курва, причому навіть із номером телефону. Хочеш зайнятися благочинністю? Тоді теж треба йти почитати ту стіну - в кого є який важкий діагноз, пов’язаний із розумовими здібностями чи особливостями статевих уподобань.

І, нарешті, стінка рошенівського майданчику дає вичерпну відповідь на запитання, що хвилює всіх нас: хто ми є. Ми  - те, що написано там, де граються наші діти.

Від виборів до виборів глибина й яскравість народної «творчості» на рошенівському майданчику збільшується. Ще б пак - діти тих, хто кудись там балотується, на безкоштовні майданчики не ходять, і тому скарбничка мудрості досі недоторкана.

Для більшості полум’яних ораторів, що засіли в Ратуші та поза нею, це проста справа - трохи фарби й день роботи майстрів. Проста справа, але така далека. Бо є значно більш важливі - наприклад, фотошоп для численних облич на біґбордах, що перетворює оманливі сальце й зморшки в гладесенькі риси чергової варіації правильного образу для електората.