То ся зробить: хто така Тося, і як все встигати?

Кожного дня доводиться переживати проблему браку часу (брак грошей теж глобальна проблема, але сьогодні не будемо псувати настрій). Купа книг, які потрібно перечитати до 30 (35, 40, і т.д.); серіалів, які хочеться подивитися; місця, які варто, варто відвідати.., і список, який можна безкінечно продовжувати – усе це або вганяє в екзистенціальну депресію, або примушує терміново зайнятися саморозвитком, і перетворитися в «ідеальну людину» з похвилинно розписаним режимом. Нічого не маю проти, але трохи напружують люди, які навіть в туалеті, замість етикетки освіжувача повітря, перечитують ще одну книгу про «успешных людей».

В будь-якому разі, питання «Як все встигати?» практично перетворилося в гасло останніх декількох років. Звичайно, як вихід, можна скористатися щоденниками, органайзерами, телефонними чи комп’ютерними додатками, які, по великому рахунку, ще більше ускладнюють життя. Можливо не всім, можливо лише мені. З великою впевненістю мене вже можна назвати органайзовим маньяком – стільки різних записників-щоденників нахом’ячила додому. Але жоден з них не був ідеальним, жоден не підходив абсолютно і повністю, не відповідав вимогам особливостей зайнятості. В результаті довелося визнати кілька простих, дієвих істин, які дозволять відповісти на оте сакральне питання.

Отже, як все встигати? Ніяк. Ніяк, якщо ви сподіваєтесь робити це магічним чином і без зусиль. Проблема не лише в тому, аби згадати що робити, але й коли саме, в якій послідовності, щоби зробити день найбільш продуктивним. До цього ми повернемось за декілька рядків. А тепер про те, які кроки потрібно зробити, щоби спростити своє життя. ПС: мова йде саме про повсякденність. Не управління проектами, лише робочий режим, або окрема сфера життя.

На даному етапі життя я не є найпунктуальнішою людиною, але навіть мені довелося визнати, що дисципліна – понад усе. Можна гарно розписувати пункти, планувати роботу, щиро вірити, що на вихідних поп’єте каву з друзями, та якщо не примусити себе це зробити – то ся не зробить. Запланували – зробили, і все тут. Варто сказати, що мова йде про ті пукти життя, які є бажаними. Ніякого насилля! Насилля і дисципліна не можуть бути разом. Наведу приклад. Примушувати себе попити каву з Марічкою з сусіднього під’їзду, з якою ви колись разом вигулювали собак, але в вас нема нічого спільного, і бути не може – насилля. Знайти час зустрітися з друзями суботнього вечора, коли в цей час просто хочеться повалятися вдома на дивані – дисципліна. Вловили різницю? Супер! Поїхали далі.

Виділити час на себе. Саме виділити, а не знайти. І це не просто звільнити час від офіційної роботи. Тут важливо повністю віддатися собі. Як дехто віддається роботі. Без зустрічей, без поспішання за записом куди-небудь, банків, платіжок, магазинів. Коли востаннє ви сиділи годинку, нічим не займаючись? Або були на безцільній прогулянці? З кожним днем обсяги інформації, яку повинен обробити наш мозок, росте в геометричній прогресії. Ви пробували працювати з комп’ютером, не вимикаючи його декілька днів поспіль (і, звісно, не закриваючи при цьому програми і 100500 активних вкладок)? І не треба. Через тиждень він просто сам перезагружає систему. А мозок так не вміє. Система просто починає підвисати. І, в кінці кінців, перетворює вас в скаженого зомбі.

Позбутися того, що забирає час. Неактуальне хобі, третя робота чи постійне волонтерство. Все, що не приносить відсвіження, поновлення сил чи простого задоволення (потреб) – на смітник. Погоджуюсь, то не так легко зробити. Нелегко розстатися з частиною себе, свого життя. Можна розпочати з маленького кроку: на якийсь час (місяць-другий) зробити перерву, якщо після цього терміну не захочеться повернутися – сміливо на смітник.

Це, що стосується глобальних речей. Тепер речі щоденні. За весь час я не знайшла нічого кращого, ніж записувати пункти того, що треба зробити в звичайний записник (недатований, нелінійований). Протягом дня всі ідеї потрібних завтрашніх справ занотовувати одразу (дисципліна), в кінці дня – записати пункти, які ще не ввійшли до плану. Але як його виконувати, щоби нічого не забути? Кожного разу перечитувати список з початку і до кінця? Ставити маркування по пріоритетам? В мене особисто завжди проблема згадати, що який колір означає (або літера). А тому завжди є небезпека забути щось зробити в потрібний момент. Вихід є, по крайній мірі, для мене.  Нижче наведу приклад планування того, що допомагає мені особисто.

Отже, кожного дня записую пункти плану, від одного до…десяти (звичайно, до якого пункту, залежить від потреби. Наприкінці дня схематично, на тій же сторінці малюю годинника, де так само схематично розкидую пункти плану по годиннику, в залежності від того, в якій половині дня планую їх завершити.

План на …:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Важливо! Всі складні і малоприємні справи робити в першій половині дня, або, як каже Б. Трейсі «з’їсти жабу» в першій половині дня. Всі інші справи ранжувати за схожістю: дзвінки у будь-яких справах, треба вийти щось купити, заодно оплатити рахунки, призначити зустрічі, окремо документальна робота. Тут вже кожен знайде щось підхоже саме йому.

Це не є панацеєю від Тосі, але хай хоч трохи комусь допоможе.

Легкої вам роботи, і легкого понеділка!