VENDETTA

АБО ЯК РОЗСЛІДУЄТЬСЯ ЗАМОВНЕ ВБИВСТВО ЩЕРБАНЯ…

Виступ заступника генерального прокурора України Рената Кузьміна в ефірі політичного шоу «Свобода слова» залишив відкритим багато питань.

Але спочатку трошки хронології:

18 січня у п’ятницю Генпрокуратура пред'явила екс-прем`єру Юлії Тимошенко "повідомлення про підозру" у справі про вбивство депутата Євгена Щербаня. Про це журналістам повідомив особисто генпрокурор Віктор Пшонка. Він також розповів, що у п’ятницю Тимошенко вручили "повідомлення про підозру" та уточнив, що за цією статтею екс-прем'єра може бути засуджено до довічного ув'язнення.

"Зібрані матеріали досудового слідства, які свідчать про те, що Тимошенко дійсно замовила дане вбивство разом з Лазаренком. Сьогодні слідча група Генпрокуратури приїхала до Тимошенко, щоб вручити їй підозру у вчиненні злочину", - повідомив він.

Пшонка уточнив, що Тимошенко і екс-прем'єр Павло Лазаренко заплатили за вбивство Щербаня 2,8 мільйона доларів.

За словами генпрокурора, у матеріалах справи є інформація про те, як Лазаренко і Тимошенко зустрічалися з керівниками організованого злочинного угруповання.

"І Лазаренко, і Тимошенко здійснювали перерахування коштів. Перше - 500 тисяч доларів особисто з бандою розрахувався Лазаренко. А потім 2,3 мільйони доларів було перераховано, і це перерахування організувала Тимошенко", - заявив Пшонка.

Генпрокурор уточнив, що мотивами вбивства Щербаня були корисливі інтереси.

Правоохоронні органи виключили політичну версію вбивства і як основну розробляли кримінальну…

На перший погляд все зрозуміло. Є вбивство, є підозрювані, є мотиви, є замовники і.т.д…

Генеральний прокурор чітко і доступно доніс до відома громадськості всі головні напрями за якими буде простуватися слідство і як буде мотивувати свої позиції держобвинувачення в суді.

Можна було б поставити на цьому крапку і приступити до збору доказової бази. Українське суспільство вже звикло до новосформованих кримінальних справ адресованих лідерам опозиційних сил. Як показує практика, помітно резонансу в суспільстві такі дії не викликають. Українці стали байдуже відноситися до новоявлених обвинувачень і в більшості своїй зайняли нейтральну позицію.

Тому офіційна прес-конференція генерального прокурора могла стати останнім медійним заходом перед початком основного етапу слідчих дій. При цьому думка опонентів та прихильників Юлії Тимошенко вже б мала другорядне та значення і відштовхувалась тільки від офіційного першоджерела - заяви генпрокурора…

Така позиція дозволила б мінімізувати політичний відтінок в даній справі і перевести її в площину суто кримінального розслідування.

Хто б від цього виграв? В першу чергу, офіційний Київ та партія влади. Адже в заяві Пшонки дійсно важко знайти політичний підтекст. А тому Банкова могла чітко заявляти в усіх напрямках: «Політики тут нема, справою займається Генпрокуратура… ми тут ні до чого…».

Звичайно, звинувачення у політичних репресіях лунали б з опозиційного табору, але це були б тільки припущення – офіційної заяви високопосадовців з Генпрокуратури не було, а отже, по суті, все чисто. Можна мовчки «нести свій прокурорський хрест» та доводити в суді причетність Юлії Тимошенко до замовного вбивства.

Але шанс провести «справу Щербаня» на високопрофесійному рівні було втрачено в понеділок, після виступу в ефірі політичного шоу «Свобода слова» заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, який своїми заявами «допоміг» держобвинуваченню і звів нанівець всі намагання Банкової очиститись від політичного підтексту в справі Тимошенко…

Замість того, щоб висловити позицію прокуратури, належно обґрунтувати підстави обвинувачення опозиційного лідера у справі замовного вбивства Щербаня заступник генпрокурора чомусь почав згадувати про кримінальні справи, порушені відносно представників Партії регіонів після помаранчевої революції.

"Нагадаю кримінальні справи стосовно Бориса Колеснікова - голови облради Донецька, кримінальні справи стосовно Євгена Кушнарьова - керівника Харківської області, кримінальні справи стосовно керівника Луганської області Тихонова, кримінальні справи стосовно лідера опозиції Януковича, кримінальні справи стосовно працівників правоохоронних органів, генпрокурора колишнього".

"Згадайте виступи президента Ющенка про те, що 25 тисяч державних службовців, які голосували не за нього, були звільнені за політичними мотивами. Згадуйте це життя. Мене самого звільнили з посади прокурора міста незаконно так само. Я судився з генпрокурором, подав позов до суду. Це все було. І згадуйте, які розслідувалися справи і хто сидів у в'язницях тоді. За цей період було засуджено 980 тисяч осіб, майже мільйон за цей період", - повідомив він.

Хоча за офіційними статистичними даними оприлюдненими на сайті Державної служби статистики України в 2005-2006 роках на території України було засуджено 337 799 осіб (в їх число входять всі категорії злочинців в.т.ч. викрадачі каналізаційних люків та курей, ґвалтівники, водії – винуватці ДТП з важкими наслідками, убивці і.т.д.).

На запитання ведучого, чи є у Генпрокуратури достатньо доказів винуватості Тимошенко у замовленні цього вбивства, Кузьмін заявив: "Достатньо підозр для повідомлення про підозру".

Яка думка може виникнути у середньостатистичного українця після почутого? Правильно. Перше, що спадає на думку, після слів заступника генпрокурора, так це те, що «справа Щербаня» є звичайною політичною розправою над опонентами, помстою за переслідування політичних соратників, а також зведенням особистих рахунків за неправомірне звільнення з посади Рената Кузьміна.

Нагадаємо, що це не думка якогось пересічного громадянина або представника певної політичної партії – це офіційна позиція високопосадовця, представника Генпрокуратури, який безпосередньо займається розслідуванням справи.

Чи зможе хтось після таких заяв повірити в об’єктивність розслідування?

Без сумніву, після даного ефіру опозиційні сили, а головним чином захисники Юлії Тимошенко отримали значну перевагу «на старті» нового етапу «інформаційної війни». Адже всі обвинувачення висунуті після таких відвертих заяв Кузьміна зводяться нанівець і отримують політичний підтекст.

До цього ще варто додати і офіційну позицію прокуратури та подробиці звинувачень Тимошенко, деякі з яких викликають відверте здивування.

Насамперед це сума і оплата вбивства. Погодьтесь, що для 1996 року сума за замовне вбивство в розмірі 2,820 мільйона доларів (так повідомляє прокуратура) була просто космічною. За такі кошти в 1996 році на території Донецької області (де в той час вартість двохкімнатної квартири коливалася від 300 до 500 доларів) можна було влаштувати цілий геноцид з масовими розстрілами та концтабороми… За мірками 90-х таких грошей вистачило б на маленьку приватну армію, яка б вела повноцінні бойові дії з використанням авіації та артилерії…

Але сума, це ще тільки початок. Цікавішим фактом є оплата. Оплата, яку в розквіті буремних 90-х проводили перерахунком на незрозумілі офшорні рахунки. За даними прокуратури вона здійснювалась в кілька етапів (всього дев’ять перерахувань та 500 тис. доларів готівкою). Хочеться спитати тільки одне. Невже в даних платіжних документах вказується цільове призначення? Невже в них написано «за умисне вбивство Щербаня»? Невже в часи коли мобільний телефон був такою ж рідкістю як атомний підводний човен в Закарпатській області, кримінальне угрупування – виконавці вбивства користувалися б заплутаною схемою перерахунків, даючи додаткову доказову базу майбутньому слідству?

Тому виникає багато питань. Головним з яких є ціль, яку ставив перед собою Ренат Кузьмін, «ламаючи» своїми заявами в ефірі загальноукраїнського телеканалу всю лінію держобвинувачення і додаючи їй політичного підтексту. Навіщо було відхилятися від теми розслідування кримінальної по вбивству Щербаня та згадувати політичні переслідування, які були вчинені попереднім режимом? Чому, взагалі, виникла потреба в виступі заступника генерального прокурора на телебаченні, якщо їй вже передувала офіційна прес-конференція генпрокурора Пшонки на якій вже була оприлюднена позиція державного обвинувачення?

Кому це вигідно? Першочергово, заява Кузьміна може бути використана для дискредитації офіційного Києва в інформаційній кампанії. Це як мінімум. Як максимум – такі заяви несуть серйозні політичні наслідки, які можуть погіршити не тільки внутрішньополітичну, а й зовнішньополітичну ситуацію. Адже не треба нагадувати позицію Європейського Союзу та Російської Федерації по відношенню до справи Тимошенко.

Тому виникає питання. На кого врешті-решт працює заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін? Адже, як показала практика, для захисту інтересів Юлії Тимошенко він один робить значно більше ніж могла б зробити група досвідчених адвокатів.

Вендета (італ. vendetta — помста), звичай кровної помсти, що називався так, головним чином, на островах Сардінія і Корсіка, де кровна помста існувала навіть на початку ХХ-го століття.