Балога – Саакашвілі? Чи Закарпаття – Даунецька провінція…
Дивно, але факт. 29 червня, на чергову дату возз'єднання Закарпаття з Україною ніхто з владних мужів краю не звернув уваги. Чи всьому вина чотири дня вихідних, чи можливо у всіх відразу прийшло розуміння того, що нема чого святкувати 29 числа ? Під так званий «одобрямс» ми десятиліттями відзначаємо об'єднання західної та східних культур та ментальностей. При склавшійся тепер ситуації, поки сидимо по вуха в Даунецькому лайні, то є час задуматись чому наш край опинився саме тут і тепер, та поміркувати чи є що святкувати?
В свій час Чехословаччина змінила свій конституційний устрій прийнявши Закарпаття у свій склад за Сен-Жерменським договором від 1919 р. та проголосила федерацію Чехів, Словаків та Карпатських Українців. Чи зробить Україна такий реверанс на користь Закарпаття ? Можливо і зробила-би, якби знайшовся регіональний Лідер який думав би не лише за свій бізнес та наповнення своєї кишені, а й який поведе та підніме Закарпаття до європейського рівня життя.
Закарпатці вже не одноразово за останні століття виказували прагнення до вільного самоврядування, про що свідчить і останній референдум 1991 р., де майже 80 % населення краю проголосували за самоврядну автономію в складі України. В теперішній ситуації та при наявності патріотично-демократичного лідера, наш край має реальний шанс піти Грузинським шляхом навівши елементарний порядок в краї, та жорстко створити умови для демократичних перетворень. Що б послужило позитивним прикладом для наведення порядку в цілій державі.
При бажанні наш край (що знаходиться в дуже вигідному геополітичному становищі) міг би перетворитись на ще одну Швейцарію в географічному центрі Європи, або навіть європейським Лас-Вегасом. То як панове Лідери? Є над чим задуматись…