Вибори у Мукачеві: потренуємося на ромах?

Надзвичайно резонансною виявилась для декого новина про проведення дострокових виборів барона у ромському поселенні. Звичайна демократична процедура стала об’єктом надзвичайної уваги та турботи Мукачівського міськвиконкому.

Як відомо, проблеми ромів починають цікавити мукачівських політиків та чиновників у передвиборчий період. Ті, у свою чергу, щедро віддячують своїми голосами. Не так давно на проміжних виборах до обласної ради один з кандидатів отримав там результат, що різко відрізнявся від практично рівних показників на інших дільницях. Деякі ЗМІ тоді навіть заявляли, що результати виборів будуть через це скасовані. Хоча до цього і не дійшло, бо інший кандидат відмовився їх оскаржувати. Отже, ромське поселення цікавить можновладців тільки у якості виборчої біомаси. Стабільно високі показники на цій виборчій дільниці однієї з політичних сил красномовно свідчать про те, що тут дуже добре відпрацьована передвиборча система. І саме страх перед її крахом, а не якісь там побоювання щодо «порушення порядку, та непорозумінь, що можуть призвести до непередбачуваних наслідків», є причиною надзвичайних переживань.

А справа ось у чому. Кілька тижнів тому, незадоволені станом справ у таборі, представники ради старійшин та громади звернулися до міського голови та правоохоронних органів з повідомленням, що їх не влаштовує стан справ, і вони збираються готуватися до дострокових виборів. А вже 20-го липня старійшини зібрались, щоб прийняти обговорити ситуацію. Вирішили, що вибори відбудуться 29 липня, затвердили трьох кандидатів, виборчий бюлетень, склад лічильної комісії. Про це рішення (протокол) знову повідомили міського голову, міліцію та прокуратуру. Сам міський голова, який викликав лідерів ромської громади на «мирову», визнав, що вони могли і не повідомляти про це, бо вибори барона не є прописані у законодавстві і є наслідком внутрішньої самоорганізації ромів. Проте, звичайно, не рекомендував проводити вибори, щоб не напружувати ситуацію.

Ці побоювання мер висловив на основі звернення депутата міської ради Івана Йонаша, який вважає, ніби «деякі представники вчиняють… неправомірні дії щодо перегляду результатів виборів ромського барона». Прийнявши до уваги рекомендації міського голови, ініціативна група пішла займатися підготовкою до виборів. Були розклеєні повідомлення, проведена зустріч старійшин з громадою, де була вивчена думка громади щодо доцільності проведення виборів. На фотографіях видно, що громаду це питання турбувало, інакше ніхто би не витрачав час на зустрічі.

Міськвиконком, зрозумівши, що втрачає контроль над ситуацією, починає страхуватися. У листі до міліції вони пишуть, що «нами була висловлена позиція щодо утримання від позачергових виборів…, щоб не спровокувати протистояння та конфронтації…», і той же час: «Просимо забезпечити охорону громадського порядку у випадку проведення виборів старости у ромському поселенні 19 липня 2013 року». Зверніть увагу на наче випадкову опечатку – у листі вказана дата проведення – 19 липня. Чи випадково це? Чи знову таки страховка для всіх, якщо щось піде не так? Міліція має відповісти – «на жаль, ваш лист прийшов запізно». А міська рада скаже – «йой, вкралася помилка». І кінці – у воду.

Але, щоб стопудово не допустити проведення демократичних виборів, міськвиконком витягнув свій перший козир – звернувся до адмінсуду з позовом «Про обмеження права на мирні зібрання». Вони, зокрема, просять суд «постановити рішення про обмеження реалізації права на мирні зібрання… шляхом заборони Відповідачам у даній справі та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм…».

Чи пам’ятає хтось з мешканців Мукачева, окрім ромів, про якісь «заворушення» під час виборів барона? Та більшість наших читачів у даний момент вперше прочитали, що барон не призначається, а обирається. На відміну від міських виборів, які у 2004-му році «прославили» Мукачево на всю Україну і за її межами.

Ніколи за все існування ромської національності, ні один державний орган не пхався до їх самоврядування. Розбиралися вони чудово між собою самі. Все одно цей барон не визнається державою, то чого їй туди лізти. Хочуть люди мати свого неофіційного лідера – мають повне право.

Не потрібні ромам ні наші покращення, ні наші поради. От як справді би хотіли вирішити питання, як це робиться у європейських демократичних країнах – допомогли би провести вибори, і усі питання б закрилися. Забезпечили би правопорядок та незалежних спостерігачів, допомогли з бюлетенями, скриньками, тощо. Провели вибори, переміг би сильніший – ось і розклали би крапки над «І». А вирішувати за ромів, що їм робити за одним тільки депутатським зверненням принаймні політично нерозумно. Зараз підійметься міжнародний рейвах, правозахисні організації заб’ють на сполох, наїде сюди журналістів, експертів, політологів та інших розумників, будуть з усіх боків «обсмоктувати» правомірність дій тих чи інших.

І щоб вже логічно завершити цей огляд «демократичних покращень», завершимо його витягами з окремих пунктів законодавства. Так просто, для роздумів. Без усіляких підтекстів – тільки для мислячих людей.

«Частиною другою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ст.19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодними законодавчими актами не передбачено право органів місцевого самоврядування обмежувати свободу мирних зібрань і місце зібрань зокрема. Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».