Боєць "Правого Сектору" підозрюваний у мукачівській стрілянині оголосив сухе голодування

13 червня в Апеляційному суді міста Києва Роман Мунчак, який вже майже рік утримується під вартою за підозрою у тероризмі та створенні злочинного угрупування, оголосив сухе голодування в знак протесту проти свавілля і регулярних та грубих порушень законів України, а також прав людини органами досудового слідства та судом.

Роман, мешканець Великоберезнянщини, Закарпатської області, – доброволець-фронтовик, батько 2 дітей. Пояснює: "А що я ще можу? Всі наші з адвокатами спроби законно боротися з беззаконням – марні."

Варто пояснити обставини, що передували такому рішенню.

Роман Мунчак та Сергій Деяк півроку утримувались під вартою в одиночних камерах СІЗО СБУ, що вважається одним із найжорстокіших способів утримання. Володимир Бурча та Родіон Горбенко, які також проходять по цій справі, – під вартою у Закарпатській обласній лікарні. Тепер усі 4 в Лук’янівському СІЗО.

Нещодавно працівники Генпрокуратури вирішили вручити хлопцям оновлені підозри, за зразком підозри Олександру Сачку, керівнику "Правого сектору" Закарпаття, де йдеться про вчинення близько 15 важких та особливо важких злочинів. Відповідно до КПК України, така підозра обов’язково має вручатися тільки в присутності адвоката. Тиждень прокурори намагалися, обходячи закон, змусити хлопців розписатися в отриманні. То їхніх адвокатів (Дмитра Шевченко, Сергія Пархоменко, Олену Сторожук) не повідомили, то привели якихось незрозумілих державних захисників, які не можуть залучатися, якщо є приватні, то взагалі пробували тиснути на хлопців вмовляннями, шантажем та залякуванням. Врешті-решт, 3 червня в приміщенні Печерського суду ці підозри таки були прокурором "вручені" без єдиного адвоката в залі, швирянням паперів у "клітку".

За рік – жодного побачення з рідними їм не дозволили. Підозрювані засмучені та злі від несправедливості, – інформує прес-служба "Правого Сектору".

Хлопці вважають це все порушенням права на захист і порушеннями їх основоположних прав та свобод. Не довіряють ні правоохоронним органам, ні судам. Перебуваючи під вартою, всі доступні їм способи боротьби за правду вичерпали, залишається – голодування.