На Закарпатті угорськомовним громадам розповідали про децентралізацію

Офіс реформ у Закарпатській області був запрошений і доповів про хід децентралізації і реформ в регіоні на засіданні Об’єднання прикордонних органів самоврядування, де проживає угорська національна меншина.

Як відомо, угорськомовні села Берегівщини спочатку не надто схвально сприйняли головні ідеї децентралізації і реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, в результаті яких мали б утворитись нові об’єднані і спроможні територіальні громади. Вони більше цікавились можливостями формування у процесах таких реформ районної адміністративно-територіальної одиниці за критерієм проживання угорської національної меншини. Подібний акцент реформування адміністративно-територіального устрою України на рівні району ніяк не відображений (і не міг бути відображений!) ані в чинному законодавстві, ані в Конституції України. Не відображений він і у проектах нових законодавчих актів, які готуються для прийняття Верховною Радою. Навпаки, у Законі України «Про об’єднання територіальних громад» та у відповідній йому урядовій Методиці йдеться про те, що фактор проживання етнічної спільноти в населених пунктах можна вважати одним із сприятливих для формування саме об’єднаної територіальної громади. І аж ніяк – не району, – інформує Офіс реформ у Закарпатській області.

Варто зауважити, що наприкінці травня 2015 року саме село Яноші Берегівського району, де проходило і нинішнє засідання Об’єднання прикордонних органів самоврядування, було обрано Офісом реформ для проведення дводенного семінару для представників муніципалітетів Закарпаття, яке проводив один із головних ідеологів реформ в Україні, директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. І вже тоді представників сільських рад Берегівщини та Об’єднання прикордонних органів самоврядування більше цікавили питання реформного утворення району, а не спроможних громад. Не виключено, що одним із приводів до цього стала публікація у ЗМІ можливого майбутнього варіанту районного поділу Закарпаття, де на мапі Берегівський район, начебто, став частиною Мукачівського району – як неофіційне бачення частини науковців і експертів у м. Києві.

Пізніше, на початку липня 2015 року саме у м. Берегові відбулась обласна кущова нарада з питань формування Перспективного плану територій спроможних громад у Закарпатській області, яку за участі більшості кількох районів та громадськості провело тодішнє керівництво Закарпатської ОДА і облради. Один із сільських голів Берегівщини вже тоді на цій нараді заявив, що більшість сільських голів Берегівщини не проводитимуть роботу по об’єднанню сіл у спроможні громади. І що більш актуальними для них є створення окремого району з переважанням угорськомовного сільського населення. Це стало, свого роду, «сюрпризом» для тодішньої обласної влади. Схоже, цей «сюрприз» і нині має своє продовження.

Втім, після місцевих виборів і прикладів Тячівської і Вільховецької об’єднаних громад, що утворились, навіть в угорськомовних селах, селищах і містах – потенційних центрах майбутніх спроможних громад, таких як Батьово, Велика Добронь, Великі Береги і, звісно, Берегові – суттєво зріс інтерес до об’єднавчих процесів і створення громад.

У своїй короткій доповіді на засіданні Об’єднання прикордонних органів самоврядування у с. Яноші 12 грудня експерт Офісу реформ у Закарпатській області Олег Лукша чітко і недвозначно звернув увагу присутніх на реформній сутності і перевагах саме процесу об’єднання сільських територіальних громад у спроможні, а також акцентував увагу на неприпустимості вихолощення ідей децентралізації і реформи місцевого самоврядування в будь-якому регіоні України, що може проявлятись в ігноруванні норм чинних законів та урядової Методики, яка є механізмом їх реалізації. При цьому, наразі зовсім не йдеться про адміністративно-територіальні об’єднання іншого рівня – райони і регіони (області), щодо організації влади в яких підготовлені зміни до Конституції України, але ще немає законодавчо закріплених умов і принципів їх утворення чи зміни їх територіальних меж. І це – повна прерогатива Української держави, як це відбувається і в будь-якій іншій державі світу при змінах її територіального устрою. Увага присутніх була звернута і на провідну роль громадянського суспільства України як у розробці концептуальних основ здійснюваних реформ, так і в контролі за їх перебігом та запобіганні вихолощення їх сутності у практиці першого етапу – об’єднавчих процесів щодо створення громад. Без утворення неперервної мережі спроможних громад немає жодного змісту поки що говорити про райони та їх межі, бо більшість ресурсів і повноважень все одно беде переміщено на рівень громад. Отже, слід сконцентрувати зусилля саме на утворенні об’єднаних громад. Таким був лейтмотив виступу експерта Олега Лукші.

У заході у с. Яноші Берегівського району взяло участь загалом близько 45 осіб, у т.ч. Берегівський міський голова Золтан Баб’як, голова Берегівської районної ради Йосип Шін, перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто, а також Генеральний консул Угорщини у м. Берегові Ендре Саліпскі.