Фільм закарпатця В’ячеслава Бігуна «Пенальті правосуддя» здобув міжнародне визнання

Її представлено загалом на 20 кінофестивалях у 14 країнах світу. Розвиваючи інтерес до фільму, автор оприлюднив Апокрифи фільму – вибрані матеріали, які не увійшли до фільму.

Перший варіант фільму «Пенальті правосуддя» було створено ще в грудні 2013 року. Прем’єрний показ нового релізу стрічки успішно пройшов 24 червня 2014 року в столиці Європи – Страсбурзі, відтак – 12 липня того ж року в Тячеві.

Згодом фільм було відібрано за конкурсом на такі відомі міжнародні кінофестивалі, як МКФ «Молодість» (Україна), «Один Світ» (Чехія, Словаччина), «Фестиваль кіно та прав людини» (Франція), Let’s CEE (Австрія), CineDOC (Грузія) та goEast (Німеччина). На 11-ти з них фільм представлено як самостійний, на 9-ти – як частину альманаху Ukraine_Voices, разом із іншими фільмами українських режисерів. Фільм демонструвався й в Музеї німецького кіно у Франкфурті-на-Майні. Він зацікавив кінокритиків, показ висвітлювався й на телебаченні. Загалом фільм «Пенальті правосуддя» вже показано в 14 країнах: Австралія, Австрія, Грузія, Індія, Малайзія, Мальта, Нідерланди, Росія, Словаччина, Туреччина, Франція, ФРН, Чехія та Україна.

Фільм «Пенальті правосуддя», частина серії «Україна в Суді», базується на матеріалах резонансної справи Європейського суду з прав людини«Савіцький проти України».Це історія боротьби за справедливість футболіста, скаліченого правоохоронцями.

Як зазначив режисер стрічки В. Бігун, «Пенальті правосуддя» – це соціальна драма одного з нас. Скалічений в Україні молодий українець, полишений майже усіма, крім рідного батька й відданого правозахисника, але з незламним духом, він спромігся достукатися до сердець юристів і суддів Євросуду, й добився часткової компенсації (близько 150 000 євро). На той час це була найбільша сума, присуджена Судом українцю. Але чи він добився правосуддя? – залишається питанням.

"Це надихаючий фільм, який вже побачили тисячі глядачів у багатьох країнах світу, й певен, що герої стрічки нікого не залишать байдужим. Це й для мене важливий фільм, бо – це мій перший документальний фільм про права людини. Коли ми його показали в Страсбурзі, зокрема суддям і юристам Європейського суду з прав людини, разом із фільмом «Мати» за оповіданням О. Довженка, глядачі були настільки вражені, що назвали мене «українським Спілбергом». Звісно, це перебільшення, але такий прийом додав творчих сил. Вдячний усім, хто сприяв створенню фільму", – зазначив В’ячеслав Бігун.