Мистецькі Монмартри «Rom-Art»

Якщо Париж одна із культурних столиць світу, то його мистецьким осердям по праву вважається Монмартр – Гора мучеників, який здавна обожнюють митці.

Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Анрі Матісс, Пабло Пікассо, П’єр Огюст Ренуар, Поль Сезан – це лише дещиця художників, пов’язаних з цим паризьким пагорбом, який не лише їх годував, але і давав наснагу на творення нетлінних шедеврів. Але, як співається у відомому шлягері:

«У таланта судьба нелегка,

У художника жизнь одинока.

Путь в столицу бывает далеким

Из затерянного городка».

… На колі транспортної розв’язки біля ромського поселення у Мукачеві, більше знаного в народі як «циганський табір», де розійшлися три дороги у широкий світ, височить бронзова скульптура рома-двірника роботи народного художника України Івана Бровді, – про це йдеться у публікації газети «Панорама» у №21. Це символ глибокої поваги до працелюбності ромів, хоча, як і у будь-якій сім’ї, не без винятків… Проте, схоже, незабаром буде актуальною  ще одна скульптура – рома-митця, адже Господь щедро нагородив цих людей багатьма талантами: художніми, музичними, танцювальними… Єдине, чого бракує – умов, щоб вони могли сповна розкритися. Саме це поставив собі за мету засновник і керівник громадської організації «Rom-Аrt» Тиберій Йонаш, якого  вихованці шанобливо величають  Тібі-бачієм, незважаючи на його молодий вік.

Виріс Тиберій у звичайній ромській сім’ї, обдарованій музичними талантами. Рідні хотіли, щоб нащадок продовжив їх захоплення. Але у хлопця раптом прокинулась тяга до малювання, а згодом проявився небачений малярський талант.

Залюбки навчався у Мукачівській дитячій художній школі ім. Міхая Мункачі. Тоді як у загальноосвітню його не дуже тягнуло. Те ж саме спостерігає у своїх нинішніх вихованців, яких уже має кілька десятків. Розуміючи, що талантам треба допомагати, а інші вже самі проб’ються. Тиберій разом з однодумцями у ромському таборі започаткували унікальну художню школу для дітей-ромів, щоб допомогти їм розкрити і вдосконалити свої здібності.  Все, чому його навчили в Ужгородському коледжі ім. Адальберта Ерделі, Тиберій прагне передати дітям. А це рисунок, композиція, живопис, різні малярські техніки…

У величезній пригоді «Rom-Art» стала співпраця з Міжнародним фондом «Відродження», який фінансово й організаційно сприяє становленню відкритого демократичного суспільства в Україні шляхом підтримки значущих для його розвитку громадських ініціатив. І однією із таких саме стала «Rom-Art’івська». Завдяки гранту «Відродження» юні ромські художники мають папір, полотно, олівці, пензлі, фарби, рамки… і все-все, без чого таланту не проявитися і нікуди не пробитися. А те, що тут виховуються справжні самородки за три роки існування школи, засвідчили кілька масштабних виставок, проведених у Мукачівському замку «Паланок», у  Закарпатському музеї народної архітектури і побуту, у Міжнародній благодійній організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» у Києві, де удостоїлися вищої нагороди «Ромська гордість»… Відвідувачі виставок із задоволенням купують картини юних митців та їх наставника.

Батькову справу натхненно продовжує юна художниця, молодша дочка Тиберія – Ельвіра. Сподіваються, що і дев’ятимісячний онук від старшої доньки Крістіни – Озан скоро попросить пензель…

А поки найталановитіші нинішні вихованці «Rom-Art» Шоні Горват, Моріка Йонаш, Йовжі Віраг, Алекс Болог разом з друзями працюють, щоб довести світові здатність віртуозно справлятися не лише з мітлою, а й з пензлем.

Бо мітла і пензель не лише дуже схожі між собою, а й майже однаковим є їх призначення – творити красу.

А попереду у юних талантів свої Монмартри!