Ветеран Великої Вітчизняної війни став гостем Мукачівської міської біблотеки (ФОТО)

25 лютого гостем Мукачівської міської публічної бібліотеки був ветеран Великої Вітчизняної війни, голова комітету ветеранів війни Закарпатської організації ветеранів України, полковник у відставці Олег Григорович Самойлович.

Олег Григорович – нащадок знаменитого роду, представники якого брали участь в героїчній обороні Севастополя 1854-1855 років, відзначилися у російсько-турецькій війні, воювали в Першій світовій війні. У січні 1944 року його захопив вогняний вітер Великої Вітчизняної. Від Захіної України до серця Німеччини – такий бойовий шлях пройшов 18-річний командир протитанкової гармати Гданського Червонопрапорного 131 стрілецького полку.

Сьогодні з висоти свого віку він каже: „Мені вже 88. Всі головні події життя позаду. В це навіть важко повірити. Яке велике життя, який величезний світ за плечима. Зараз не можна щось в історії змінити чи переписати. Її можна тільки продовжити. І я взявся за цю роботу...”

О. Самойлович автор декількох книг на воєнно-патріотичну тематику. Цього дня в бібліотеці він презентував свою нову книгу спогадів „Памятью отточенные годы”, в основу якої лягли 130 листів із фронту, які бережно зберігала його мама.

Ветеран розповідав учасникам зустрічі про свій бойовий шлях, про свою родину, про те, як його, уродженця Білої Церкви, доля пов’язала із Закарпаттям, чому пише і що спонукає його писати: „Я – старий солдат і не можу забути ті роки, коли нами пишався весь світ. І пишу ці книги для того, щоб кожен, хто їх прочитає, згадав героїв, дізнався про ті події, свідком і учасником яких був я. Сьогодні мені, ветерану війни, не соромно дивитися людям у вічі, оскільки я нічого не вкрав, нікого не принизив, ніколи не ховався від проблем, а жив і живу чесно й відкрито”.

Секретом молодості, оптимізму і бадьорості автора, поділилася з присутніми його дружина Лілія Юріївна Чижова: „Щодня Олег Григорович пішки проходить п’ять кілометрів, потім приймає холодний душ і сідає писати. Він завжди веселий і ніколи не падає духом”.

Теплі слова про автора сказали і Галина Юріївна Плахотник-Головко, ветеран Великої Вітчизняної війни, Василь Михайлович Нагірний, майор у відставці та Іван Васильович Кургал. Вони відзначили, що документальна повість

Щира бесіда автора з присутніми, яка тривала понад годину, дала зрозуміти кожному, що головне в житті – віра, любов до ближнього та мистецтво радіти кожному дню в твоєму житті.

„Я живу на цьому світі лише тому, що хочу ще багато зробити...”, – каже він. Тож ще раз бажаємо ветерану міцного здоров’я, творчої наснаги та довгих років життя.

Тетяна Туряниця, провідний бібліотекар відділу обслуговування Мукачівської міської ЦБ ім. О. Духновича