До кінця року на "Будинку офіцерів" поміняють дах?!

Добрий подарунок одержали мукачівці напередодні 20-річчя Незалежності України. Щойно Кабінет міністрів прийняв рішення про передачу у власність територіальній громаді Мукачева Центру культури, просвіти й дозвілля, що досі належав Міністерству оборони України. У нашому місті цей мистецький заклад, розташований на розі вулиць Недецеї та Горького, був відомий як Будинок офіцерів.

Цей гарний на два поверхи, ошатний будинок наприкінці 1925 року спорудила відома на Підкарпатській Русі будівельна фірма «Кроо і Молнар». 31 січня 1926 року сюди переселилися викладачі й студенти Мукачівської державної торговельної академії. Власне торгову школу в нашому місті було відкрито за сприяння тодішнього мера міста над Латорицею, Яноша Недецеї ще 14 березня 1918 року. Незабаром її було перейменовано у Вищу торговельну школу. Директором навчального закладу був відомий у нашому краї педагог і організатор навчального процесу Дьєрдь Маковіцкі. А з 1 липня 1922 року школу було перейменовано в Торговельну академію.

Викладання в цьому навчальному закладі велося угорською мовою. В Ужгороді функціонувала така ж торговельна академія, але з русинською мовою навчання. У 1925 році два однотипні навчальні заклади було об’єднано й на Підкарпатській Русі діяла вже одна – Мукачівська державна торгова академія. На той час директором навчального закладу був Августин Штефан. Пропрацював він до 2 листопада 1938 року.

Мукачівську державну торгову академію закінчили сотні випускників, які стали відомими у нашому краї фахівцями практично в усіх галузях народного господарства. Серед випускників академії були письменник Михайло Томчиній, поет Іван Ірлявський-Рошко, нескорений борець з фашизмом, Герой Радянського Союзу Олекса Борканюк, його дружина – Сирена Борканюк, делегати Першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України Петро Визиканич, Микола Данко, Михайло Дуйчук…

Після визволення Мукачева в приміщенні академії було розгорнуто один з кількох у нашому місті військових госпіталів. А на самому даху, у круглій вежі на цілих три місяці було розміщено пост 46-го окремого батальйону повітряного спостереження. Як тільки до Мукачева наближалися ворожі літаки дівчата-спостерігачі здіймали тривогу, повідомляли про небезпеку зенітників, льотчиків-винищувачів.

У повоєнний час у зв’язку з тим, що торгову академію, а відтак Мукачівський кооперативний технікум було переведено у колишню єврейську гімназію на нинішню вулицю Я.Мудрого, будівлю було передано військовим, які облаштували тут Будинок офіцерів. Цей культурно-освітній заклад вніс багато доброго у розвиток культури. Тут діяв кінозал, працювали численні гуртки художньої самодіяльності. Адміністрація закладу організовувала зустрічі з відомими кіноакторами, виступи художніх колективів з інших регіонів країни, концерти естрадних ансамблів, вечори молоді. Після проголошення Незалежності України у військових коштів на утримання будинку забракло й він почав занепадати. Тепер цей, колись гарний будинок, перебуває в аварійному стані.

Як повідомив заступник Мукачівського міського голови Ігор Радиш, найперше, що треба зробити, щоб припинити подальшу руйнацію, це – відремонтувати дах. І треба зробити це в нинішньому році. Буде оголошено тендери на проведення усіх ремонтних та відновлюваних робіт, серед яких реконструкція глядацького залу, кімнат для репетицій мистецьких колективів… Гроші на реконструкцію Мукачівського культурно-мистецького комплексу планується взяти з суми, вирученої за продаж бетонних плит злітної смуги колишнього аеродрому.

Михайло Бейреш, фото Мукачево.нет

P.S. (від редакції інтернет-видання "Панорама Мукачева"): Здивувала заява Ігоря Радиша щодо перекриття даху у цьому році. По-перше, бетонні плити з колишнього аеродрому ще треба продати. По-друге, потім ще треба отримати гроші. По-третє, треба прийняти офіційне рішення про призначення коштів. Аукціон відбудеться 6 вересня, ще 5 днів згідно умов аукціону є на перерахування коштів. Скільки днів треба на прийняття рішення стосовно використання кількох мільйонів гривень? Чомусь не віриться, що це вирішується одним підписом та мокрою печаткою. А де тендер? А на носі вже жовтень, дощі, потім сніг...